
Зазвичай ми розповідаємо, з якими проблемами нині стикаються українці, з якими запитами звертаються та як громадський сектор надає їм допомогу. Сьогодні ж хочемо звернути увагу на проблеми і самих громадських організацій, а таких справді чимало. Але про все по черзі.
Автор: Жіночий консорціум України
Зазвичай ми розповідаємо, з якими проблемами нині стикаються українці, з якими запитами звертаються та як громадський сектор надає їм допомогу. Сьогодні ж хочемо звернути увагу на проблеми і самих громадських організацій, а таких справді чимало. Але про все по черзі.
Більшість громадських організацій, що працюють у сфері гендерно зумовленого насильства, зацікавлені в навчанні та менторській підтримці. Про це свідчить дослідження, яке провела команда «Жіночого консорціуму України».
Загалом ми опитали 217 організацій, що надають послуги жінкам та дівчатам на постійній основі, працюють на ринку цих послуг активно у 8 областях України. Ідеться про Житомирську, Запорізьку, Київську, Львівську, Одеську, Сумську, Чернівецьку, Чернігівську. Згідно з отриманими результатами, з них - 165 відчувають потребу в отриманні нових знань та підтримці ментора.
Крім навчальної, є ще перелік інших потреб, які нині відчувають українські громадські організації, благодійні фонди, мобільні бригади тощо, які працюють у сфері ГЗН. Серед них, зокрема: матеріальні - як для функціонування організації, так і для передачі бенефіціарам. Саме матеріальні потреби - найчастіші серед тих, про які згадували представники ГО. Дещо менше згадують про організаційні проблеми та проблеми партнерства. Серед того, з чим стикаються, також нестача приміщень, безпечних просторів, прихистків для бенефіціарів, а також нестача людських ресурсів. Потреба додаткових робочих рук особливо зросла під час війни, коли в рази збільшилася кількість тих, хто потребує допомоги, причому часто негайного вирішення проблем, нагальних питань тощо. Часто йдеться про питання здоров’я, безпеки, навіть більше - збереження життя. І саме в таких випадках громадські організації часто стають рятівними.
Кажуть у ГО і про потребу психологічної допомоги їхнім працівникам. Часто вони працюють без вихідних, 24/7, що звісно спричиняє емоційне вигорання, зменшення власних ресурсів, які вкрай складно поповнювати в нинішніх непростих умовах. Також громадські організації потребують комунікативної допомоги в поширенні інформації про послуги, юридичний супровід діяльності, інформацію для здійснення діяльності, а ще - законодавчі потреби.
Це дослідження було здійснене у рамках нашого проєкту «Розбудова потенціалу жіночих організацій для запобігання та захисту жінок та дівчат від гендерного зумовленого насильства», що здійснюється Жіночим консорціумом України за підтримки International Medical Corps та фінансування USAID.

3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!

1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.

30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».