Вісім порад психологів, як підготувати дитину до здачі аналізів

Плач, крики та істерики – перші асоціації, які виникають у багатьох дорослих і пов’язані з дитячими спогадами, коли їх питають про здачу аналізів. Насправді, чимало дорослих бояться уколів, відбору кров з вени і навіть з пальця та інших медичних маніпуляцій, то що вже говорити про маленьких дітей. Утім, цих маніпуляцій аж ніяк не уникнути, щоб зрозуміти хвора дитина чи здорова, який її загальний стан, де відбулися збої в роботі організму тощо. І щоб уникнути дитячих істерик лише при вигляді людей у білих халатах, психологи радять до здачі аналізів дітей готувати заздалегідь.

Львівські психологи твердять: у 99% випадків, коли дитина боїться здавати аналізи, не дозволяє зробити укол чи щеплення тощо, винуваті батьки. Доволі часто вони ведуть дітей на аналіз чи іншу маніпуляцію, і щоб не було істерик вдома чи дорогою до лабораторії чи поліклініки, нічого дитині про це не кажуть. Аж тут виходить тітка у білому халаті і бере з пальця кров чи дає укол. Ось тоді у дитини і починається справжня істерика.

Бувають й інші ситуації. Після болісної маніпуляції батьки кажуть сину чи доньці: «Ах яка погана тьотя, зробила Богданчику (Марійці) боляче. Накивай їй пальчиком».

Це, на думку психологів, велика помилка батьків. І такий підхід веде до того, що у майбутньому будь-який досвід, пов’язаний з медичними маніпуляціями, викликатиме у дитини страх та негативні відчуття. Нерідко цей страх залишається і тоді, коли дитина стала дорослою.

Головне правило – говорити дитині правду

Аби діти спокійно здавали аналізи чи проходили інші маніпуляції, їх треба до цього готувати. Ось вісім правил, яких психологи радять обов’язково дотримуватися.

1. Навіть зовсім маленька дитина розуміє, що хворіти – це погано. Тому треба пояснити їй, що для того, аби вона була здорова і змогла поїхати на море чи гратися з дітками, треба здати аналізи (зробити укол тощо). Це не буде дуже боляче. Це відбуватиметься так, ніби дитину ущипнули чи вкусив маленький комар. Трішки поболить і швидко перестане.
2. Не приховувати від дитини правду. Якщо сказати, що у лабораторії чи поліклініці їй нічого не будуть робити, а насправді будуть брати на аналіз кров з пальця чи вени, дитина почуватиметься обманутою батьками. Що для неї це означає? Що батькам не можна повністю довіряти. Це у майбутньому може навіть позначитися на стосунках дитини з батьками.
3. З маленькими дітьми, напередодні походу в лабораторію, варто в ігровій формі потурбуватися про здоров’я улюбленого песика чи ведмедика. Вони захворіли і для їх швидкого одужання треба здати аналізи, зробити укол тощо. І у такі ігри треба грати не один раз, а декілька.
4. Можна показати дитині, що медичних маніпуляцій не варто боятися на власному прикладі і взяти дочку чи сина з собою на здачу аналізів. А опісля пояснити, що тепер мама чи тато будуть здорові і зможуть усією сім’єю поїхати до бабусі, піти в басейн чи просто провести час разом.
5. Коли дитина іде здавати аналізи, варто взяти улюблену іграшку і дорогою ця іграшка (словами батьків) розкаже, як добре піклуватись про своє здоров’я і наскільки важливо для цього здати аналізи, отримати укол чи зробити щеплення.
6. Після процедури обійміть дитину, обов’язково похваліть її і скажіть, що вона молодець.
7. Дитина має отримати винагороду. Мова не про подарунки, тим паче дорогі. Це може бути спільний похід в кіно чи кафе, або будь-що інше, що дитина робить зі задоволенням.
8. Жодного негативу на адресу лікарів чи медсестер. Навпаки, треба пояснити, що ці люди допомагають нам дбати про себе, піклуватись про здоров’я, щоб жодна хвороба не була страшна. Це наші супергерої, які ведуть постійну боротьбу з різними хворобами. медсестра у білому костюмі взяла кров з пальчика ( зробила укол, щеплення тощо), щоб Антон чи Ірина були здорові.

Головна медична сестра лабораторії «Ескулаб» Марія Шипка каже, що при відборі аналізів до кожної вікової категорії потрібний свій підхід, а до дітей особливо. Скажімо, з новонародженими треба працювати дуже обережно. Хоча вони ще й не усвідомлюють, що відбувається, й на саму процедуру відбору крові не реагують, проте в немовлят ще не сформована координація рухів, усі судини дуже тоненькі, тому працювати має професіонал.

«Професіонал – це не лише та сестра медична, яка вміє технічно зробити маніпуляцію. В нашій роботі потрібно бути й добрим психологом, щоб знайти індивідуальний підхід до кожної дитини, а також і до батьків, які часто переживають чи не більше, ніж сама дитина», –каже Марія Шипка.

У медичній лабораторії «Ескулаб» при відборі крові на аналіз, за її словами, є професійний підхід до дітей різного віку, тут психологічно підтримають дитину, а після відбору – обов’язково похвалять та вручать іменну грамоту за хоробрість.