
У Раді зареєстровано низку законопроектів, спрямованих на захист прав дитини, один з них №3391 передбачає створення мережі закладів недержавної форми власності, де будуть перебувати діти-сироти та позбавлені батьківського піклування. Про це розповіла в інтерв`ю автору ZN.UA Аллі Котляр експерт із захисту прав дитини Людмила Волинець.
Автор: Дзеркало тижня
У Раді зареєстровано низку законопроектів, спрямованих на захист прав дитини, один з них №3391 передбачає створення мережі закладів недержавної форми власності, де будуть перебувати діти-сироти та позбавлені батьківського піклування. Про це розповіла в інтерв'ю автору ZN.UA Аллі Котляр експерт із захисту прав дитини Людмила Волинець.
За її словами, фінансувати установи для дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування, незалежно від форми їх власності, пропонується з державного, обласного та комунального бюджетів.
"Які типи установ можуть бути недержавними? Що перебувають у власності громадських організацій, релігійних громад, приватній. Типове положення про такі установи затверджено Кабміном у 1998 році. Там написано, що утримання установи і дітей, які проживають у ній, здійснюється за кошти засновника. Тобто, очевидно, нас очікують радикальні зміни", - пояснює Волинець.
Експерт вказує на те, що на сьогодні принцип "гроші ходять за дитиною" не працює, оскільки коли людина отримає право вибирати, установи, де надають неякісну послугу, потраплять у ситуацію відсутності фінансування. Бюджетна політика в країні побудована так, що фінансуються установи, а не людина. Людину у нас фінансує пенсія та соціальні виплати.
"Якщо говорити про сімейні форми влаштування, то гроші на дитину отримує опікун, прийомний батько або мати-вихователь. Але щоб він їх отримав, спочатку має бути рішення про влаштування туди дитини. У період між тим, як дитина стала сиротою, і тим, як вона потрапила в прийомну сім'ю, гроші на неї не буде отримувати ніхто. І чи не єдиним виходом для неї є установа, де гроші є завжди. Установи фінансуються залежно від кількості місць, на які вони розраховані.
Тому так важко боротися з інтернатами. Їх життєдайна основа - гарантоване фінансування з держбюджету, 80% якого витрачається не на потреби дитини, а на приміщення і персонал. При цьому утримання дитини обходиться там значно дорожче, ніж у прийомній сім'ї.
Не треба виставляти суворі дати закриття інтернатів. Потрібно просто змінити фінансування установ, і нарешті впровадити принцип "гроші ходять за дитиною". Держава повинна фінансувати дитину з того моменту, як визнає її сиротою або позбавленою батьківського піклування. Хто безпосередньо буде отримувати ці гроші-питання друге. Тоді той, хто в даний момент знаходиться поруч з дитиною, буде розуміти, що у дитини є певна сума щомісяця, і слід виходити не з того, куди віддати дитину, щоб її там годували і поїли, а з того, де дитина отримає найкращу, необхідну для неї послугу. Якщо потрібен притулок, дитина принесе гроші туди. Але як тільки райдержадміністрація вирішить забрати дитину з притулку, то забере його разом з грошима", - додає Волинець.

15 жовтня 2026 р.
У межах проєкту «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізує за фінансування Ради Європи, відбувся дводенний тренінг «Безпечна первинна підтримка дітей, які пережили травматичні події». Навчання було розроблене спеціально для фахівців без психологічної освіти, які щодня працюють з дітми у прифронтових та постраждалих від війни регіонах.

14 жовтня 2026 р.
ГО ЖКУ продовжує серію онлайн тренінгів у межах проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III», який впроваджується у співпраці та за підтримки ЕРІКС Development Partner та RadioAid (Швеція). Тема чергової зустрічі: «Медіагігієна: системний підхід до гаджетів та інформаційного простору у родині без тиску та втрати зв'язку».

13 жовтня 2026 р.
Коли навколо небезпечно й звичне життя постійно переривають повітряні тривоги, дітям особливо потрібні місця, де можна видихнути, побути собою, помріяти й відчути підтримку. Саме тому команда Запорізького хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» приходить туди, де їм зручно зустрічатися: до гімназії, спортивної школи та сільських осередків творчості.