Мова йде про картинки із сторінки у Telegram-каналі «Коронавірус_інфо». Цей канал є волонтерським проєктом про коронавірус в Україні, верифікованим МОЗ. Поширені зображення, де помітили сексизм, «підписані» відомством та Інститутом когнітивного моделювання, розповідає hromadske.
Автор: Погляд
Мова йде про картинки із сторінки у Telegram-каналі «Коронавірус_інфо».
Цей канал є волонтерським проєктом про коронавірус в Україні, верифікованим МОЗ. Поширені зображення, де помітили сексизм, «підписані» відомством та Інститутом когнітивного моделювання, розповідає hromadske.
На одній з картинок, стилізованій під листівку української художниці Євгенії Гапчинської, зображена жінка в масці, рукавичках та зі шваброю і напис: «Дезінфікую оселю, роблю вологе прибирання щодня».
На іншій — чоловік, який сидить за ноутбуком, у білій сорочці. На зображенні написано: «Нарешті є час закінчити онлайн-курси».
Доцентка кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія» та гендерна експертка Української гельсінської спілки з прав людини Тамара Марценюк у коментарі кампанії проти сексизму «Повага» інфографіки прокоментувала: «Прикро, але зображення саме жінки як такої, яка здійснює вологе прибирання, а чоловіка, який у той час займається онлайн навчанням — це усталені гендерні стереотипи, які варто було б підважувати, а не поширювати».
Жінка радить людям, які створили цей креатив і представникам МОЗ, що його затвердили, перечитати Закон України “Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків”, якому уже 15 років. Та й загалом від креативної соціальної реклами хочеться розмаїтих нестереотипних ідей, а не відтворення сексизму.
Секси́зм (англ. sexism, від лат. sexus — стать; також гендерна дискримінація, дискримінація за статтю) — упередження чи дискримінація людей через їхню стать або гендер.
3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!
1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.
30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».
