Сім'ї переселенців зі Східної України, які мешкають в одному з реабілітаційних центрів Луцька, тероризують місцеві підлітки. У дітей відбирають гроші і речі, у вікна кидають каміння.
Автор: Вісник
Сім'ї переселенців зі Східної України, які мешкають в одному з реабілітаційних центрів Луцька, тероризують місцеві підлітки. У дітей відбирають гроші і речі, у вікна кидають каміння.
Пані Тетяна разом із дітьми саме вечеряла на кухні. Аж тут гуркіт: «Таке враження, що несподівано трапився взрив. Полетіло скло. Діти злякалися і ми якнайшвидше постаралися вийти з кімнати А хтось крикнув, щоб скинули цеглину... У мене молодша дитина перелякалася, у нього був стрес, плакав довго... Було дуже багато скла», - розповіла жінка ТРК Аверс.
Величезний камінь, кілограмів п'яти, як розповіли люди, ледь не покалічив чоловіка, який разом із маленькою донькою стояв біля холодильника. І це вже не перший такий випадок. Шкоди їм завдають місцеві підлітки.
«Тут є така компанія, в котра постійно дітей ображає, тому що вони зі Сходу. Вчора вони теж кинули в мою дитину камінь, але він від нього якось ухилився», - розповіла переселенка зі Сходу Олена.
Діти розповіли, що з них знущаються. Змушують віддавати власні речі та постійно принижують, обзиваючи сепаратистами.
Вже не один рік малолітніх агресорів терплять і місцеві мешканці.
«У мене вже й психіка порушилася, бо весь час в якійсь тривозі знаходишся. Оці хлопці, що тут гуляють, то вже не одне вікно вибили. І скільки зверталися в міліцію - ну нібито записали, зареєстрували, а все це саме лишається. Постійно залазять у вікна, то холодильники обкрадали, то землею мені, старшій жінці, в очі сипали. І все воно безнаказано остається», - скаржиться лучанка Олена.
Та найбільше і переселенці, і місцеві мешканці переймаються за дітей.
«Вся справа в тому, що роблять шкоду в основному діти з неблагополучних сімей. Один із підлітків-кривдників навіть відбував покарання в колонії для неповнолітніх», - розповідає директор волинського обласного центру соціально-психологічної допомоги Наталія Мишко
«Приходила міліція і вже ведеться слідство. Хлопців розшукують», - запевнила вона
2 листопада 2026 р.
Що відбувається з людиною, яка не знає, чи живий її близький? Як жити, коли рідна людина зникла безвісти, перебуває в полоні або тривалий час не виходить на зв’язок? Як витримати невизначеність, у якій надія постійно змінюється відчаєм, а звичайні радощі життя можуть викликати почуття провини? Про це говорили під час тренінгу «Невизначена втрата в родині: від емоційного виснаження до відновлення життєстійкості», що відбувся в межах проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV».
30 жовтня 2026 р.
У НЕформальному клубі буває всяке: сміх, жарти, творчість… А іноді ми вмикаємо режим МЕГАінтелектуалів! 🧠 🤓🔥 Жовтень у нас присвячений ментальному здоров’ю, і цього разу ми взялися за питання, над яким людство думає вже тисячі років: «Хто я, та який я?» 👀 🙃
29 жовтня 2026 р.
Підлітки з різних куточків України, учасники проєкту «Посилення громадянського суспільства у захисті прав дітей», незабаром розпочнуть моніторинг дотримання прав дітей у своїх громадах. Щоб упевнено провести опитування однолітків, вони не лише взяли участь створенні анкети, а й навчаються реагувати на різні ситуації під час опитування, поважати особисті межі та діяти безпечно.
