
В Україні кількість шлюбів з іноземцями щороку збільшується. Як і число сімейних конфліктів і розлучень, внаслідок яких один із батьків вивозить дитину в іншу державу.
Автор: Вікна
В Україні кількість шлюбів з іноземцями щороку збільшується. Як і число сімейних конфліктів і розлучень, внаслідок яких один із батьків вивозить дитину в іншу державу.
У вересні 2006 року в Україні набула чинності Гаазька конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей. Викраденням вважається вивезення за кордон і утримання там дитини одним з батьків всупереч волі та правам іншого. Тобто один з батьків не має права одноосібно приймати рішення про зміну місця проживання дитини та, зокрема, вивозити її в іншу державу. І якщо таке сталося, дитина має бути негайно повернута в державу свого постійного проживання. І вже там, саме в тій країні, компетентний орган має прийняти рішення про визначення місця проживання дитини та участь в її вихованні батьків.
Як повідомила «Вікнам» начальник управління у справах дітей Леся Дзундза, в таких ситуаціях маму штрафують відповідні органи після кожної її відмови повернути дитину за кордон:
"У разі невиконання рішення суду без поважних причин на боржника накладають штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у разі повторного невиконання рішення суду на боржника накладається штраф у подвійному розмірі. Далі державний виконавець звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Тоді дитину без шансів можуть повернути до батька".
Леся Дзундза зазначила, що за останні роки таких міжнародних справ щодо калуських дітей усього було п'ять. У 2019 році спеціалісти Калуської міської служби у справах дітей двічі взяли участь у примусових виконавчих діях щодо зобов'язання боржника повернути дитину батькові до Італійської республіки.
Часто родини українок із іноземцями руйнуються і вони повертаються додому. Проте через деякий час з'являється чоловік-іноземець, який вимагає, щоб дитину повернули саме йому. Спершу відбувається добровільне повернення, у разі невиконання — примусове. Найчастіше суди ухвалюють рішення на користь іноземців, каже начальниця управління дітей і додає:
"99% — програшні справи матерів-українок".
Інтереси іноземців згідно з Гаазькою конвенцією представляють територіальні органи Міністерства юстиції, зауважила Леся Дзундза:
"За іноземців все робить уповноважений орган. Зокрема, звільняє від сплати судового збору, від відвідування судових засідань, надає безкоштовного адвоката. У той час як мама, щоб виграти суд, мусить все робити за свої кошти. Цікаво, якби наша українка звернулася в суди Італії чи Чехії, чи їй би надавали такі привілеї, як у нас?".
Коли не виконуються рішення місцевого, апеляційного, касаційного судів, тоді починає працювати державна виконавча служба і відбувається примусове вилучення дитини в одного з батьків. Під час цієї процедури повинен бути присутній представник органів опіки і піклування.
Примусове вилучення дитини — досить неприємна процедура, каже начальниця у справах дітей, пригадавши один із випадків:
"Це було кілька років тому. У одну зі шкіл приїхали представники державної виконавчої служби, батько-іноземець на машині з дипломатичними номерами з представниками Міністерства юстицїї. Долучилася й наша служба. Коли ми прибули, то ситуація була вкрай критичною: тато тягнув дитину за одну руку, мама — за іншу, дитина — кричала. Власне під час того, коли дитина почала плакати, виконавчі дії мали б зупинити. Але є рішення суду і його виконують".
Часто в таких ситуація служба у справах дітей перебуває, як між двома вогнями. Адже, з одного боку, служба представляє державний орган влади і має підтримати будь-яке рішення суду, а з іншого — завдання служби — захищати інтереси дитини.
Леся Дзундза наголосила, що причина в тому, що на боці іноземців — Гаазька конвенція, умови якої Україна зобов'язалася виконувати і які непросто змінити. Згідно з чинними умовами вона діє до досягнення 16-річчя дитини. Потім дитина має право сама вирішувати, з ким хоче бути.
Начальниця у справах дітей радить українкам: перш ніж виходити заміж за іноземця, треба ознайомитися з умовами країни, законодавством, добре обдумати шлюбний контракт і загалом передбачити різні ситуації.

15 жовтня 2026 р.
У межах проєкту «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізує за фінансування Ради Європи, відбувся дводенний тренінг «Безпечна первинна підтримка дітей, які пережили травматичні події». Навчання було розроблене спеціально для фахівців без психологічної освіти, які щодня працюють з дітми у прифронтових та постраждалих від війни регіонах.

14 жовтня 2026 р.
ГО ЖКУ продовжує серію онлайн тренінгів у межах проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III», який впроваджується у співпраці та за підтримки ЕРІКС Development Partner та RadioAid (Швеція). Тема чергової зустрічі: «Медіагігієна: системний підхід до гаджетів та інформаційного простору у родині без тиску та втрати зв'язку».

13 жовтня 2026 р.
Коли навколо небезпечно й звичне життя постійно переривають повітряні тривоги, дітям особливо потрібні місця, де можна видихнути, побути собою, помріяти й відчути підтримку. Саме тому команда Запорізького хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» приходить туди, де їм зручно зустрічатися: до гімназії, спортивної школи та сільських осередків творчості.