
27 січня 2023 року багатопрофільна мобільна бригада ГО «Жіночий консорціум України» відвідала модульне містечко на території санаторію «Дубки» в Ірпені, де нині проживають люди, які втратили свою нерухомість внаслідок бойових дій.
Автор: Жіночий консорціум України
27 січня 2023 року багатопрофільна мобільна бригада ГО «Жіночий консорціум України» відвідала модульне містечко на території санаторію «Дубки» в Ірпені, де нині проживають люди, які втратили свою нерухомість внаслідок бойових дій.
Місцеві мешканці зустріли нас насторожено. Як виявилося, у модульне містечко регулярно приїжджають ГО та фонди, проводять моніторинг, збирають базу даних про постраждалих від військових дій, обіцяють надати допомогу, а потім зникають, а люди так і залишаються зі спустошеними душами, з невиправданими очікуваннями. Фахівчиням Жіночого консорціуму довелося багато розповісти про себе, про те, що вже було зроблено дотепер, щоб спілкування повернулося до конструктиву.
Обговорювали дуже багато гострих проблем, з якими зіткнулися мешканці: тяжкий психологічний стан; юридичні питання, які люди не можуть вирішити самостійно; нестача гуманітарної допомоги; нестача дружнього спілкування та занять у вільний час, до яких вони звикли до війни.
У складі нашої мобільної бригади їхали дві досвідчені психологині по роботі з дорослими – Валентина Гурієвська, Тетяна Григорьєва; куратори Київського обласного центру підтримки сімей з дітьми – Вікторія Василевська, Інга Підкурганна, координатор проєкту Лариса Магдюк, логіст-водій Віталій Дещенко. Велика вдячність завідувачці бібліотеки Наталії Колесніченко. Неймовірний тандем наших спеціалістів дав позитивний результат роботи. Їм вдалося створити приємну, комфортну атмосферу, в якій мешканки містечка змогли розслабитися і розкритися. Відчувалося, як жінки намагалися виговоритися, поділитися, навіть надати пораду. Багато хто в розмові розповів про пережите під час окупації, про втрату свого житла, про втрату рідних та близьких людей. Усі історії були зі сльозами на очах. При цьому жінки висловлювали співчуття та підтримку одна одній. А ще було справжнім відкриттям, що мешканці модульного містечка, незважаючи на свої проблеми, регулярно надають допомогу ЗСУ, наприклад готували та передавали вареники тощо.
Як зустріч добігала завершення, ми змогли порадіти, як наші нові подруги об'єдналися в один згуртований колектив, почали усміхатися, говорити про дозвілля, про те, як їм кортить напекти пиріжків, поспівати пісень, посидіти за плетінням, вишивками, іншим рукоділлям чи за тихою розмовою з філіжанкою чаю-кави, запрошували нас у гості. Досвідчені жінки залишилися в душі, все тими ж дівчатами, яким потрібно знати, що вони комусь потрібні, що їх не покинули напризволяще, що їх вислухають, обіймуть і підтримають.
За результатом зустрічі, у нас запланована подальша активна робота з сім'ями, дітьми та самотніми жінками, чоловіками, які там проживають. Це й гуманітарна допомога, й творчі активності для жінок і дітей. Ми не маємо сумнівів, що наші зустрічі будуть регулярними, бо частинка нашої душі вже з тими жінками, з якими ми зустрілися в модульному містечку в Ірпені.
Зустріч відбулася в рамках проєкту «Допомога, відновлення, відбудова заради дітей та України, про яку вони мріють». Проект впроваджує ГО «Жіночий консорціум України» у співпраці та за підтримки ERIKS Development Partner (Швеція). Ми сильні разом!

29 квітня 2026 р.
До 2022 року у пані Ольги було життя, сповнене праці та родинного затишку. Був двоповерховий будинок в Чернігові, який вони з чоловіком будували роками. Незадовго до повномасштабного вторгнення Росії в Україну пішов із життя її чоловік. А потім прийшла велика війна і бомбардування зруйнували рідний дім.

15 квітня 2026 р.
У чотирьох територіальних громадах Київської та Чернігівської областей триває реалізація проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни», спрямованого на зміцнення психічного здоров’я жінок та посилення їхньої ролі у відновленні й згуртованості громад, що постраждали від війни чи гендерно зумовленого насильства.

12 квітня 2026 р.
Великдень для нас – це не лише данина традиціям, а й символ незламної віри у відродження та силу життя. Це свято нагадує нам, що після найтемнішої ночі завжди приходить світанок, а після важких випробувань перемагає світло!