
Напередодні 1 вересня у місті Вишгород відбувся особливий тьюторинговий захід «Скоро в школу», організований командою Київського хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III» у партнерстві з ГО «Перлина».
Автор: Жіночий консорціум України
Напередодні 1 вересня у місті Вишгород відбувся особливий тьюторинговий захід «Скоро в школу», організований командою Київського хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III» у партнерстві з ГО «Перлина».
Ми зібрали 30 першачків із багатодітних родин, щоб подарувати їм радісні враження перед першим дзвоником.
Сьогоднішній час — непростий. Ми живемо в умовах війни, коли будь-яке дитяче свято може перервати сигнал повітряної тривоги. Саме тому ми обрали для проведення заходу простір Have Fun, який облаштований в укритті. І це рішення виявилося правильним: уже за п’ять хвилин після початку пролунав сигнал тривоги. Але діти залишалися у безпеці, і свято тривало далі — з усмішками, рухливими іграми та щирим сміхом.
Програма заходу поєднала і розваги, і навчання, і творчість:
Тьюторинг «Скоро в школу» — інтерактивні ігри та вправи, які допомогли дітям відчути себе готовими до навчання. Вони «збирали портфель», складали слова, брали участь в алфавітній естафеті.
Арттерапія «Подорож у країну емоцій та настроїв» — діти малювали, створювали аплікації й разом із арттерапевтом вчилися впізнавати та висловлювати свої емоції.
Флешмоб дружби — танцювальний номер під сучасну українську пісню, який об’єднав усіх у веселому колі.
Патріотично-ігровий блок — вікторини та ігри, що формували гордість за свою країну.
На завершення кожен першачок отримав «Посвідчення першачка», сказав кілька слів у «Чарівний мікрофон» та зробив спільне фото на пам’ять.
Діти — найвразливіші в умовах війни. Вони чують сирени, бачать тривогу дорослих і нерідко відчувають страх перед майбутнім. Саме тому подібні заходи — не просто розваги. Це психологічна підтримка, можливість відчути безпеку, тепло та турботу. Це шанс хоч на кілька годин зануритися у світ радості, дружби й дитинства, яке триває навіть у воєнні часи.
Наші маленькі першачки йшли додому з новими друзями, відчуттям єдності, з упевненістю у власних силах і готовністю до нового етапу життя. Разом із партнерами ми подарували їм більше, ніж свято. Ми подарували їм надію, світло і впевненість, що вони не самі, що поряд завжди є ті, хто підтримає.
Нагадаємо, що проєкт «Допомога, відновлення, відбудова заради дітей та України, про яку вони мріють» і стартував влітку 2022 року у п’яти регіонах: Запорізькій, Сумській, Миколаївсько-Херсонській, Київській та місті Києві. А з початку літа 2024 року у цих же регіонах стартував проєкт «Допомога, відновлення, відбудова заради дітей в Україні. Частина-ІІ». За більш як три роки роботи десятки тисяч сімей з дітьми, людей з інвалідністю та похилого віку, ВПО, що найбільше постраждалими від війни отримали гуманітарну та соціально-психологічну допомогу, діти отримали гранти на реалізацію своїх ініціатив у громадах, жінки пройшли навчання у грантовій школі та отримали гранти на розвиток малого бізнесу. Серед багатьох позитивних результатів проєкту став посібник із правилами гуманітарної роботи для ГО, який команда проєкту створила, спираючись на власний досвід роботи.
Проєкт вповаджується у співпраці та за підтримки ERIKS Development Partner та Radio Aid (Швеція).

27 серпня 2026 р.
Новий навчальний рік завжди починається з викликів. Дитина хоче одного, батьки очікують іншого, а реальність нагадує: є ще те, що треба. Словом, усі напружились. 😆 Ми допоможемо вам пройти цю чергову життєву кризу без втрат нервових клітин! 😊

27 серпня 2026 р.
А що, як для подорожі зовсім не обов’язково пакувати валізу? Іноді достатньо мапи, цікавих запитань, трохи фантазії і… можна опинитися в іншій країні, на іншому континенті чи навіть на іншому кінці світу. Саме такими були літні тьюторингові заняття в Сумському хабі проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV».

26 серпня 2026 р.
У нашому НЕформальному клубі є правило: гаджети залишаються осторонь, щоб ніщо не заважало спілкуватися, грати, творити і просто бути разом. Але іноді бувають винятки! 👀