
Ми продовжуємо знайомити вас з результатами дослідження стану системи надання соціальних послуг вразливим категоріям населення в різних регіонах України. Нагадаємо, що Жіночий консорціум України реалізує проєкт «Програма реагування Міжнародного комітету порятунку на надзвичайні ситуації в Україні» за підтримки Міжнародного комітету порятунку IRC- ECHO.
Автор: Жіночий консорціум України
Ми продовжуємо знайомити вас із результатами дослідження стану системи надання соціальних послуг вразливим категоріям населення в різних регіонах України. Нагадаємо, що Жіночий консорціум України реалізує проєкт «Програма реагування Міжнародного комітету порятунку на надзвичайні ситуації в Україні» за підтримки Міжнародного комітету порятунку IRC- ECHO.
Мета дослідження - отримати повну та об’єктивну інформацію про проблеми у сфері надання соціальних послуг, спричинені війною, досвід їх вирішення та визначення можливостей до поліпшення ситуації. Проєкт охоплює 8 регіонів України: Київську, Житомирську, Чернігівську, Сумську, Полтавську, Хмельницьку, Одеську та Дніпропетровську області.
Сьогодні пропонуємо до вашої уваги огляд основних проблем адаптації та інтеграції ВПО в громадах.
Як показало дослідження, типовою є ситуація, коли люди, що знайшли прихисток у різних обласних центрах України, не бажають інтегруватися в громаду, де поселилися, брати участь у її житті, розв’язанні поточних проблем, соціально-економічному розвитку.
Більшість ВПО в містах отримують гуманітарну допомогу: грошові виплати, продуктові набори чи безкоштовне харчування, одяг, побутові речі, житло. Однією з проблем є психоемоційний стан цих людей. Звичайно ж, на це є підстави. Насмперед це травматизація цих людей, які зазнали страждань під час війни, втратили домівки, роботу, тощо. Тож важливо розуміти, що їм потрібна додаткова адаптація та підтримка.
Іншим додатковим фактором ускладнення ситуації є втрата постійної роботи та стабільного заробітку. Лише цей фактор часто є причиною депресії.
Тож завданням на сьогодні є звернути увагу на проблему адаптації таких людей, створення додаткових робочих місць та повернення до активного життя.
Зазначимо, що у сільській місцевості, де менші громади і включеність у життя громади інакша, ситуація відрізняється.

3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!

1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.

30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».