
Проєкт «Програма реагування Міжнародного комітету порятунку на надзвичайні ситуації в Україні» це про громадський аудит (контроль) якості соціальних послуг.
Автор: Жіночий консорціум України
Проєкт «Програма реагування Міжнародного комітету порятунку на надзвичайні ситуації в Україні» це про громадський аудит (контроль) якості соціальних послуг.
Згідно законодавчого визначення, громадський контроль — системна діяльність інститутів громадянського суспільства чи окремих громадян із метою вирішення суспільно значущих завдань, захисту й забезпечення прав і свобод людини, задоволення потреб та інтересів суспільства в цілому, встановлення відповідності функціонування органів публічної влади вимогам законодавства у процесі їхньої соціальної взаємодії з громадськістю, що спрямована на забезпечення ефективності державно-громадських відносин.
Правові засади громадського контролю передбачено у Конституції України, Постановах Кабінету Міністрів України: «Про заходи щодо подальшого забезпечення відкритості у діяльності органів виконавчої влади» (від 29.08.2002), «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади» (від 05.11.2008), «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» (від 03.11. 2010); Указах Президента України: «Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади» (від 01.08.2002), «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування» (від 07.02.2008), «Про ліквідацію деяких консультативно-дорадчих органів, утворених Президентом України» (від 28.04.2015); роз’ясненнях Міністерства юстиції України «Характеристика громадських формувань як інститутів громадянського суспільства» (від 24.01.2011) та «Взаємодія держави та інститутів громадянського суспільства» (від 03.02.2011); Національній Стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021–2026, затвердженій Указом Президента України від 07.09.2021та ін.
На сьогодні інститути громадянського суспільства працюють у більшості суспільних сфер: у сфері захисту прав людини та громадянина, представлення інтересів різних груп громадян, надання соціальних та інших послуг, провадження благодійної та волонтерської діяльності, реалізації освітніх і культурних проектів, захисту довкілля, проведення аналізу реалізації державної політики, моніторингу діяльності органів влади, провадження антикорупційної діяльності та інших.
Інститути громадянського суспільства гнучко реагують на зміну суспільних потреб унаслідок дії внутрішніх і зовнішніх чинників. Зокрема, протягом останніх років значна кількість громадських, благодійних, релігійних організацій орієнтувала свою діяльність на вирішення проблемних питань військовослужбовців, ветеранів війни з числа учасників антитерористичної операції/операції об'єднаних сил та громадян, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Починаючи з 2020 року, інститути громадянського суспільства роблять внесок у запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбу з її наслідками.
Громадський аудит забезпечує реальну участь громадськості в підготовці та ухваленні владних рішень, а також є дієвою формою реалізації демократії і способом залучення інститутів громадянського суспільства чи окремих громадян до управління державними та суспільними справами з метою підвищення ефективності діяльності органів публічної влади.

3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!

1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.

30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».