"Коли чую звуки далеких вибухів, піднімається нудота і тіло дерев'яніє", - каже Людмила. - Донька весь минулий понеділок збирала речі, трусилася, плакала і просила виїхати. Боїться, що вороги повернуться", "Ми похоронили в лютому сина, не відійшли ще. Окупація додала нервів, чоловік лише почує щось хвилююче, починає плакати", "Мені здається, що все це несправжнє, мов у кіно: і окупація, і війна, і новини...". Таке розповідають жителі деокупованої Київщини.
Автор: Жіночий Консорціум України
"Коли чую звуки далеких вибухів, піднімається нудота і тіло дерев'яніє", - каже Людмила. - Донька весь минулий понеділок збирала речі, трусилася, плакала і просила виїхати. Боїться, що вороги повернуться", "Ми похоронили в лютому сина, не відійшли ще. Окупація додала нервів, чоловік лише почує щось хвилююче, починає плакати", "Мені здається, що все це несправжнє, мов у кіно: і окупація, і війна, і новини...". Таке розповідають жителі деокупованої Київщини.
29 квітня 2026 р.
До 2022 року у пані Ольги було життя, сповнене праці та родинного затишку. Був двоповерховий будинок в Чернігові, який вони з чоловіком будували роками. Незадовго до повномасштабного вторгнення Росії в Україну пішов із життя її чоловік. А потім прийшла велика війна і бомбардування зруйнували рідний дім.
15 квітня 2026 р.
У чотирьох територіальних громадах Київської та Чернігівської областей триває реалізація проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни», спрямованого на зміцнення психічного здоров’я жінок та посилення їхньої ролі у відновленні й згуртованості громад, що постраждали від війни чи гендерно зумовленого насильства.
12 квітня 2026 р.
Великдень для нас – це не лише данина традиціям, а й символ незламної віри у відродження та силу життя. Це свято нагадує нам, що після найтемнішої ночі завжди приходить світанок, а після важких випробувань перемагає світло!
