
З 1 вересня учнів початкової школи будуть оцінювати по-новому. Тож, діти можуть принести у щоденниках замість цифр літери "П", "Д" та інші. Що вони означають та навіщо ввели нові правила оцінювання – читайте у статті.
Автор: 24 канал
З 1 вересня учнів початкової школи будуть оцінювати по-новому. Тож, діти можуть принести у щоденниках замість цифр літери "П", "Д" та інші. Що вони означають та навіщо ввели нові правила оцінювання – читайте у статті.
Нові правила оцінювання затвердили в методичних рекомендаціях МОН. Зокрема, там прописали поняття вербальної оцінки.
Що оцінюватимуть вчителі
МОН дозволило школам використовувати вербальну оцінку замість рівневої. Тобто оцінка буде формувати навички, демонструвати ріст та вдосконалення дитини, а не просто констатувати, наскільки учень виконує план вивчення предмета.
Основний принцип реформи НУШ – зосередження на дитині. Тому оцінювання має дві пріоритетні функції: формувальну та діагностувальну. Вчителі мають оцінювати не лише результати, а й процес досягнення.
Наприклад: Якщо успіхи у читанні двох дітей однакові (вони швидко читають), то зусилля їх були різні. Адже одна дитина на початку року так само легко це робила, а інша – навчилася протягом навчання.
Тож вербальне оцінювання має відображати подоланий учнем шлях. Також вчителям варто зважати на особистісні надбання учня – активність, старанність, самостійність, відповідальність, комунікабельність.
Що таке вербальна оцінка
Вербальна (словесна) оцінка – це таке собі судження, яким вчитель описує досягнення дитини і те, над чим варто попрацювати.
Наприклад: "Діна розв’язує задачі за алгоритмом, але ще потребує допомоги вчителя та роз’яснень. Щоб досягти результату, їй варто бути більш уважною та прагнути самостійності, водночас це дуже старанна учениця".
Такі вербальні оцінки, згідно з рекомендаціями, пропонують залишити для учнів 1 – 2 класів.
Що таке рівнева оцінка
Тепер школи мають вибір: оцінювати результати навчання у 3 – 4 класах вербальними або рівненими оцінками.
Рівнева оцінка визначає рівень результату. А самі рівні позначають літерами:
П – початковий,
С – середній,
Д – достатній,
В – високий.
Школи мають прописати у статуті, який саме метод оцінювання обрали і будуть практикувати. Також у школи є право розробляти власні положення щодо оцінювання результатів навчання учнів.
Наразі більшість шкіл вводитиме рівневі оцінки. Їх вже активно обговорюють батьки в соцмережах. Декому це здається незрозумілим, мовляв, що тепер казати, що "Моя дитина вчиться на "П-С" або ж "У нас одні лише "вешки"?
Але є й ті, хто нагадує: літери ставили ще в гімназіях 19 сторіччя. Там використовували скорочення від слів "відмінно", "вельми добре", "дуже добре", "добре", "досить добре", "посередньо" і "слабо".
Так, у 20 – 30 роки минулого сторіччя учні та батьки плуталися в тих літерах. Тому згодом з’явилася чотирирівнева система оцінювання:
Н — "незадовільно",
З — "задовільно",
Д — "добре",
В — "відмінно".
Окрім того, МОН нагадує, що оцінка учня є конфіденційною інформацією, що має бути доступною лише для учня та його батьків.
Що треба вміти та знати для певного рівня
Рекомендації також містять орієнтовну рамку оцінювання результатів навчання учнів 1 – 4 класів. Вона дозволяє забезпечити об’єктивність і точність результату оцінювання.
Наприклад, початковий рівень – це не відсутність знань. Щоб його отримати, теж потрібно чимало вміти. За допомогою вчителя: розпізнавати та називати об’єкти, називати окремі ознаки об’єктів, копіювати зразок, відтворювати частину отриманої інформації тощо.
У МОН наголошують, що рівневі оцінки мають не засмучувати дитину через помилки, а давати відчуття сходинок, якими можна просуватися до знань та вмінь.
Нововведення не нові
Цікаво, що рівні засвоєння навчального матеріалу – не новина. Адже вони були прописані поруч із бальними оцінками відтоді, як ввели 12-бальну систему оцінювання у 2000 році.
У наказі МОН тоді йшлося про те, що:
Але раніше ці поняття були знайомі вчителям, а не батькам та учням, які мали справу з оцінками.
До слова, уряд затвердив постанову про одноразову допомогу у розмірі 2 тисяч гривень кожному школяреві з багатодітної малозабезпеченої сім’ї. Виплати отримають 145 тисяч дітей. Деталі – читайте у статті.

30 квітня 2026 р.
Чуєш з кожного кутка про «резильєнтність», але досі не знаєш, що це за звір? 🤔Якщо коротко: це твоя здатність не просто «виживати» під час трешу, а ставати сильнішим, навіть коли навколо штормить. 💪

28 квітня 2026 р.
Відбулася перша зустріч-знайомство учасників проєкту «Зміцнення громадянського суспільства для забезпечення прав дітей», яка зібрала вісім команд з різних регіонів України. Це була не формальна подія, простір для знайомства, обміну досвідом і формування спільного бачення майбутньої роботи.

27 квітня 2026 р.
У межах проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III» відбувся виїзд мобільної бригади у складі психолога та кейс-менеджера до родин Вишгородської громади на Київщині.