
До повномасштабного вторгнення росії в Україну Алла Кот із села Крути, що на Чернігівщині, працювала майстром манікюру.
Автор: Жіночий консорціум України
До повномасштабного вторгнення росії в Україну Алла Кот із села Крути, що на Чернігівщині, працювала майстром манікюру. Каже, то на перший погляд просто процедура для краси, насправді – то про турботу про себе. Свою справу дуже любить, тож не дивно, що клієнти приходять охоче. Проте коли росіяни почали бомбити Чернігівщину, зрозуміла, що працювати не може, тим паче, війська країни-агресорки стояли буквально поруч із селом. «Було страшно і дико, - розповідає жінка. Не хотілося вірити, що то справді війна». Четверо дітей, чоловік у територіальній обороні, хвилювання було стільки, що зрозуміла – працювати зовсім не може. Коли прильоти були дуже близько, ховалися у ванну, але, наголошує, старалася не сіяти паніку серед дітей, щоб вони ще більше не лякалися. «Коли мама спокійна, тоді і діти спокійні», - каже жінка.
Коли за два з половиною місяці прийшла перша клієнтка, охоти працювати не було зовсім, зізнається жінка, проте подумала, отже, це комусь потрібно, тож знову взялася до роботи. І так закрутилося. Пані Алла каже, зрозуміла, що відволікатися в такий непростий час украй важливо як для клієнтів, так і неї. «Робота рятувала від морального пригнічення», - додає жінка.
Про грантову школу пані Аллі розповіла односельчанка, мовляв, може, зацікавить. Зацікавило, подала заявку на участь і пройшла. «Навчання у школі було супер, - каже пані Алла. – Для мене як для мами, яка просиділа 4 роки в декреті це було просто за свято. Дружня атмосфера, розуміння того, що ти важливий і важливо те, що ти робиш». І додає – корисним було і з психологічного боку, бо допомогло переосмислити те, що ти вже пережив за час війни.
За грантові кошти пані Алла закупила професійне обладнання – манікюрний стіл, стільці, витяжки, стерилізатори, навіть кісточки, абсолютно все. Завдяки цьому відкрила власний кабінет, каже, з’явився особистий простір, де лише я та клієнт: «Майстер манікюру – це як психолог, дівчатка приходять, чимось діляться, з’явилося значно більше клієнтів». Сміється, тепер у місто Ніжин із Крут не їздять. А ще завдяки такій підтримці з’явилася змога піти на навчання для підвищення кваліфікації, тож завершила курси й отримала сертифікат.
Тепер пані Алла вже думає про те, як розширити власну справу. І в найближчих планах – нові послуги. Звісно, треба ще трохи підучитися, щоб те все реалізувати, але без того нікуди, щоб добре працювати, треба розвиватися. Можливо, каже, колись відкриє кабінет і в Ніжині, але свого села точно не полишить.
«Важливо відшукати свій стержень, впевненість у собі, не боятися, бути впевненою в собі, погоджуватися на такі тренінги, просто для навчання, бо це дуже морально підтримує, це дає необхідний поштовх, щоб почати власну справу, - каже пані Алла. - Не боятися перепон, вони обов’язково будуть, не озиратися назад. Мене особисто дуже надихає родина, надихають клієнти. А ще ми в селі організували плетіння сіток, плетемо дуже багато. І ось ця робота заради перемоги теж дуже надихає».
Матеріал створено у рамках проєкту Жіночого консорціуму України «Своєчасна та належна допомога та підтримка населенню, яке постраждало від війни».

3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!

1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.

30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».