Як правильно організувати інклюзивне навчання

Забезпечити інклюзивний освітній простір – одне з завдань розбудови якісної школи, визначених у рекомендаціях «Абетка для директора». Державна служба якості освіти підготувала роз’яснення для керівників закладів освіти про очікувані зміни в організації інклюзивного навчання.

1 січня 2022 року набирають чинності зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що регулюють організацію інклюзивного навчання:

• «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами» від 21 липня 2021 р. №765;
• «Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти» від 15 вересня 2021 р. №957.

Відтак посилюється акцент на співпраці між закладами освіти та інклюзивно-ресурсними центрами (ІРЦ), щоб школи отримували більше підтримки й допомоги під час навчання дітей з особливими освітніми потребами. Утім, це не всі новації. У цій статті директори шкіл знайдуть відповіді на питання, що зміниться та як керівникам закладів освіти працювати за новим порядком організації інклюзивного навчання.

Якими ж є ключові зміни в організації інклюзивного навчання?

Рівні підтримки

Відтепер створення інклюзивних класів та розподіл освітньої субвенції здійснюватиметься за рівнями надання підтримки. Рівні підтримки характеризують, які потреби мають різні діти з ООП, наприклад: на першому рівні підтримки інклюзивний клас не потрібний, діти навчаються у звичайному класі, і додаткове фінансування не передбачається, а на четвертому і п’ятому рівнях за умовами забезпечення підтримки в інклюзивному класі навчається одна дитина, і на її освітні потреби виділяється найбільше фінансування.

Підтримка першого рівня надається у першу чергу учням, у яких виникають труднощі під час навчання. Завдання директора – організувати роботу педагогів та класних керівників, щоб якомога раніше виявити такі потреби у дітей. Комунікація з батьками, пояснення їм важливості на ранньому етапі скоригувати ситуацію допоможе у цьому. Для кожної дитини, що потребує підтримки в освітньому процесі, директор школи створює команду психолого-педагогічного супроводу. Ця команда має провести оцінку та визначити, чи дійсно є потреба у наданні дитині підтримки першого рівня. На основі цієї оцінки заклад ухвалює відповідне рішення.

Другий, третій та вищі рівні підтримки зазначають у висновку інклюзивно-ресурсного центру. Якщо ж у висновку рівень не вказаний, команда супроводу визначає його на основі інформації, зазначеної у висновку. До цього процесу необхідно залучити представників ІРЦ, які проводили комплексну оцінку. Адже експерти інклюзивно-ресурсного центру, які безпосередньо працювали з дитиною, можуть повідомити додаткову інформацію, важливу для ухвалення рішення про визначення рівня надання підтримки.

Запровадження рівнів підтримки змінює підхід до формування інклюзивних класів та фінансування освітніх послуг для дітей з особливими освітніми потребами. Засновники закладів освіти забезпечують базові соціальні послуги школи та облаштування освітнього середовища, а кошти на корекційно-розвиткові заняття виділяються залежно від потреб кожної дитини.