
В Україні до реанімацій пускають не завжди або дозволяють бачитися з рідними лише обмежений час. Хоча з червня 2016 року дитячі та дорослі реанімації офіційно відкриті для відвідування.
Автор: znaj.ua
В Україні до реанімацій пускають не завжди або дозволяють бачитися з рідними лише обмежений час. Хоча з червня 2016 року дитячі та дорослі реанімації офіційно відкриті для відвідування.
Такі правила визначає наказ №592 Міністерства охорони здоров’я. Згідно з ним близькі мають право приходити до пацієнта 24/7, а одна людина може перебувати біля ліжка цілодобово. На практиці ситуація інша.
Через три роки після підписання наказу, було проведено дослідження, яке показало, що кожного п’ятого не пустили до реанімаційного відділення взагалі. А 45% українців не знають про своє право на доступ до реанімації. У період пандемії обмеження ще більше посилилися з міркувань безпеки.
Наприклад, право батьків перебувати разом з дитиною в реанімації закріплене в українському законодавстві в статті 287 Цивільного кодексу, в статтях 6 і 64 Основ законодавства про охорону здоров’я, а також – у статті 9 Конвенції ООН про права дитини, стороною якої є і Україна.
Крім того, активісти домоглися від МОЗу підписання додаткового наказу №592 про вільний допуск відвідувачів до реанімацій. На 2020 рік Національна служба здоров’я включила виконання наказу до обов’язкових умов закупівлі медичних послуг. Це означає, що для отримання лікарнею фінансування за певними пакетами послуг, вона має тримати реанімаційне відділення відкритим 24/7.
Міністр охорони здоров’я Максим Степанов на одному з брифінгів підтвердив, що "МОЗ не забороняло відвідування пацієнтів, які перебувають у реанімації".
Проте, відвідувачі зобов’язані дотримуватися вимог санітарно-протиепідемічного режиму, визначеного адміністрацією закладу охорони здоров’я, з урахуванням санітарно-епідемічної ситуації. Саме на нього можуть посилатися лікарі і адміністрація лікарень, ухвалюючи рішення закрити реанімацію на час пандемії.
Юристи підтверджують, що лікарня дійсно може встановити такий режим, враховуючи поточну епідемічну ситуацію, пише "УП". Але обов’язок закладу – запровадити режим таким чином, щоб виконати ключову вимогу наказу – забезпечити можливість пацієнтів бути разом з рідними, а не забороняти відвідування.
Водночас заборона прямо порушує законодавство України і умови закупівлі медичних послуг НСЗУ. Для дитини особливо незалежно від того, перебуває вона у свідомості чи ні, присутність мами, тата чи іншої близької людини вкрай необхідна. Адже для дитини це сигнал: "Мене не покинули", "Мене не зрадили", "Мене люблять".
Численні міжнародні дослідження доводять, що для одужання важливий не лише фізичний, але і психологічний стан пацієнта. А для новонародженого малюка присутність мами – це життєва необхідність. Не менш важливе спільне перебування і для батьків і навіть медиків.

15 жовтня 2026 р.
У межах проєкту «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізує за фінансування Ради Європи, відбувся дводенний тренінг «Безпечна первинна підтримка дітей, які пережили травматичні події». Навчання було розроблене спеціально для фахівців без психологічної освіти, які щодня працюють з дітми у прифронтових та постраждалих від війни регіонах.

14 жовтня 2026 р.
ГО ЖКУ продовжує серію онлайн тренінгів у межах проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III», який впроваджується у співпраці та за підтримки ЕРІКС Development Partner та RadioAid (Швеція). Тема чергової зустрічі: «Медіагігієна: системний підхід до гаджетів та інформаційного простору у родині без тиску та втрати зв'язку».

13 жовтня 2026 р.
Коли навколо небезпечно й звичне життя постійно переривають повітряні тривоги, дітям особливо потрібні місця, де можна видихнути, побути собою, помріяти й відчути підтримку. Саме тому команда Запорізького хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» приходить туди, де їм зручно зустрічатися: до гімназії, спортивної школи та сільських осередків творчості.