
З початку війни понад 6,2 мільйона українців виїхали за кордон. Жіночий Консорціум України допоміг евакуюватися 110 жінкам та дітям в Іспанію.
Автор: Жіночий Консорціум України
З початку війни понад 6,2 мільйона українців виїхали за кордон. Жіночий Консорціум України допоміг евакуюватися 110 жінкам та дітям в Іспанію.
Тож ділимося нашим досвідом, що потрібно знати перед перетином кордону у чек-листі:
1. Дізнайтеся, як можна виїхати за кордон. Це можуть бути організовані волонтерські групи виїзду за кордон, безкоштовний транспорт (літаки та автобуси) або персональний транспорт. Перед виїздом, побудуйте мапу, як ви доберетеся до місця призначення за кордоном.
2. Дізнайтеся умови перебування в країні, куди їдете. А саме: чи надається фінансова допомога, про можливості проживання та отримання різнопланової допомоги. В кожному великому місті є центри допомоги українським біженцям як волонтерські, так і від Товариства Червоного Хреста, де допомагають з тимчасовим проживанням, надають інформаційну поміч, гуманітарну допомогу. Центри допомоги розташовуються в аеропортах, на залізничних вокзалах та у великих торгівельних центрах.
3. Уточніть всі деталі легалізації. Громадяни України, які вимушено виїхали за кордон можуть оформити 2 статуси легального перебування: це статус біженця та статус тимчасового захисту. Статус тимчасового захисту дається на 1 рік з правом пролонгації. Обидва статуси дають офіційне право на проживання, роботу, навчання, медичне обслуговування, соціальні послуги. Українці, які евакуюються без закордонних паспортів можуть оформити їх у Посольствах та Консульствах України за кордоном.
4. Майте контакти гарячих ліній допомоги біженцям, Посольства та Консульства України в країні, де будете перебувати.
5. Подивіться як ходить транспорт в країні, де будете жити. В багатьох країнах громадський транспорт для українських біженців оформлюють безкоштовно.
6. Дізнайтеся про медицину: безкоштовна чи платна. Чи потрібно оформляти страховки. Як можна придбати ліки за рецептом, місце розташування медичних закладів.
7. Під час евакуації повідомляйте рідним, друзям та знайомим де ви. Діліться геопозицією.
8. Дізнайтеся все про можливості працевлаштування в країні. Українські дипломи про освіту не діють за кордоном. Вони потребують легалізації. Обов'язковою умовою працевлаштування є знання державної мови.
9. Вивчайте державну мову. Для цього в кожній країні існують безкоштовні курси, які можна відвідувати українцям як онлайн, так і офлайн.
10. Якщо вам потрібен переклад документів, чи супровід перекладача при оформленні документів, при візиті до лікаря - звертайтеся до волонтерських гарячих ліній.
11. Дізнайтеся про умови навчання для дітей. У школах навчання проводиться державною мовою, але з розумінням, що дитина тільки починає її вивчати. Навчання дітей в школі не є обов’язковою умовою до перебування в Європейських країнах. Дитина може продовжувати навчатися дистанційно і в українській школі.
12. Нікому не віддавайте оригінали своїх документів. В дитячі кишеньки кладіть записки з контактами батьків. На випадок, якщо дитина загубиться - люди зможуть вас набрати та повідомити.
13. Не залишайте дитину з чужою особою. Навіть, якщо це волонтер.
14. Не забувайте про торгівлю людьми, яка поширюється та нікуди не зникла. Уважно перевіряйте, в який транспорт ви сідаєте, з якими людьми контактує. Довіряйте, але перевіряйте.
Евакуація закордон це складно не тільки фізично, а ще й психологічно. Не тримайте емоційний тягар у собі. Якщо ви потребуєте психологічної підтримки - звертайтеся до українських громадських організацій, що надають безкоштовну психологічну підтримку.
Якщо ви в Україні та ще не виїхали - звертайтеся у Жіночий Консорціум України.
Якщо ви вже закордоном - телефонуйте до ГО “Дівчата”, організацію, яка надає психологічну підтримку дітям та дорослим, що були свідками чи постраждалими у війни.
Пам'ятайте, що евакуація за кордон - це не мандрівка, а рятування від війни. Ставтеся відповідально до виїзду в іншу країну. Бережіть себе та своїх рідних. Все буде Україна!

29 квітня 2026 р.
До 2022 року у пані Ольги було життя, сповнене праці та родинного затишку. Був двоповерховий будинок в Чернігові, який вони з чоловіком будували роками. Незадовго до повномасштабного вторгнення Росії в Україну пішов із життя її чоловік. А потім прийшла велика війна і бомбардування зруйнували рідний дім.

15 квітня 2026 р.
У чотирьох територіальних громадах Київської та Чернігівської областей триває реалізація проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни», спрямованого на зміцнення психічного здоров’я жінок та посилення їхньої ролі у відновленні й згуртованості громад, що постраждали від війни чи гендерно зумовленого насильства.

12 квітня 2026 р.
Великдень для нас – це не лише данина традиціям, а й символ незламної віри у відродження та силу життя. Це свято нагадує нам, що після найтемнішої ночі завжди приходить світанок, а після важких випробувань перемагає світло!