
Чи ставали ви колись свідками того, як через втому та невизначеність найменша дрібниця у вихованні переростає у велику сварку між батьками? Це знайомо багатьом, особливо зараз. Розуміючи це, команда проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III» провела онлайн-тренінг «Партнерство як тил: як не стати ворогами, виховуючи дітей у стресі», де учасники разом із психологинею Тетяною Пашко шукали шляхи до взаєморозуміння.
Автор: Жіночий консорціум України
Джерело: https://wcu-network.org.ua/
Чи ставали ви колись свідками того, як через втому та невизначеність найменша дрібниця у вихованні переростає у велику сварку між батьками? Це знайомо багатьом, особливо зараз. Розуміючи це, команда проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III» провела онлайн-тренінг «Партнерство як тил: як не стати ворогами, виховуючи дітей у стресі», де учасники разом із психологинею Тетяною Пашко шукали шляхи до взаєморозуміння.
Під час зустрічі Тетяна Пашко, кандидатка наук та досвідчена психотерапевтка, наголосила: родина – це глибоко структурована система, і саме стосунки між батьками створюють той емоційний «ареол», у якому зростає дитина.
«Коли батьки обіймаються та підтримують одне одного, дитина відчуває себе в безпеці, її рівень стресу знижується, а серцебиття стає спокійним. Це не просто слова – це фізіологія розвитку», – зазначила експертка.
Коли батьки перебувають у деструктивних або конфліктних стосунках, це неминуче впливає на дитину та на здатність дорослих виконувати батьківську роль.
У стані постійної напруги батьки часто:
· втрачають здатність до емпатичного виховання;
· частіше ігнорують емоції дитини;
· карають дитину за «незручні» почуття;
· стають більш дратівливими та імпульсивними.
Крім того батьки часто перебувають у стані «батьківського стресу», коли вимоги до батьківства перевищують внутрішній ресурс людини.
Основні джерела батьківського стресу:
· Темперамент дитини. Дитина може бути дуже відмінною від батьків за характером і потребами.
· Конфлікти між батьками. Велика частина ресурсу витрачається на стосунки в парі.
· Складнощі у вихованні. Навчання, дисципліна, особливі психологічні потреби дитини тощо.
Ознаки батьківського стресу:
· напади гніву;
· вербальна або невербальна агресія;
· конфлікти в сім’ї;
· емоційне виснаження;
· жорсткіші методи виховання.
Якщо батьки перебувають у хронічному стресі частішають їхні імпульсивні реакції, зростає кількість покарань для дитини, а дитина починає відчувати себе нелюбленою або відторгнутою.
У результаті у дітей можуть формуватись:
· тривожність;
· агресивність;
· емоційне відсторонення;
· недовіра до близьких стосунків.
Криза в батьківській парі буквально паралізує батьківську функцію. Саме тому важливо розуміти: проблема не завжди «в дитині». На практиці фахівці часто стикаються з ситуацією, коли батьки шукають причину труднощів у поведінці дитини, хоча насправді зміни потребує вся система сімейних взаємин. А міцні і стабільні стосунки між батьками – це опора для дитини.
Спікерка також розповіла що існує таке поняття як триангуляція, коли в конфлікти дорослих несвідомо втягується дитина (наприклад, через фрази «скажи своєму татові...» або створення альянсів «мама + дитина» проти тата).
Щоб вирішити ці проблеми Тетяна Пашко порадила використовувати сучасне поняття копарентингу (батьківського альянсу). Психологиня запропонувала метафоричну концепцію «спільного проєкту», де мама і тато – рівноправні співдиректори.
Ключові кроки, необхідні для розвитку такого альянсу:
Правило 80/20: батькам важливо домовитись про 80% критично важливих правил щодо дитини (безпека, здоров`я, дисципліна), а 20% залишається на індивідуальний погляд кожного з батьків.
Карта зон відповідальності: закріплення за кожним з батьків конкретної відповідальності – хто веде в школу, хто веде на гуртки, хто ходить на батьківські збори, комунікує з педагогами і т.д.
Метафорична концепція «дитини - спільний проєкт», передбачає, що батьки забов`язані спілкуватись між собою з повагою і реалізовувати проєкт «дитина» в інтересах дитини.
Проєкт має мати ефективний, динамічний план, який переглядається по мірі дорослішання дитини і включає чіткий розподіл ролей.
За словами Тетяни Пашко, комунікація між батьками щодо виховання повинна будуватись на основі 4 принципів: коротко, інформативно (по суті), доброзичливо, гнучко і спираючись на факти.
Загалом, тренінг допоміг учасницям усвідомити, що конфлікти щодо виховання часто виникають через намагання дорослих стабілізувати власний стан через контроль партнера і існують чіткі механізми для створення батьківського альянсу, який працюватиме на благо гармонійного розвитку дитини.
Нагадаємо, що проєкт «Допомога, відновлення, відбудова заради дітей та України, про яку вони мріють» і стартував влітку 2022 року у п’яти регіонах: Запорізькій, Сумській, Миколаївсько-Херсонській, Київській та місті Києві. А з початку літа 2024 року у цих же регіонах стартував проєкт «Допомога, відновлення, відбудова заради дітей в Україні. Частина-ІІ». За більш як три роки роботи десятки тисяч сімей з дітьми, людей з інвалідністю та похилого віку, ВПО, що найбільше постраждалими від війни отримали гуманітарну та соціально-психологічну допомогу, діти отримали гранти на реалізацію своїх ініціатив у громадах, жінки пройшли навчання у грантовій школі та отримали гранти на розвиток малого бізнесу. Серед багатьох позитивних результатів проєкту став посібник із правилами гуманітарної роботи для ГО, який команда проєкту створила, спираючись на власний досвід роботи.
Проєкт впроваджується у співпраці та за підтримки ERIKS Development Partner та Radio Aid (Швеція).

20 травня 2026 р.
Весна – це час прокидатися. Але після такої важкої та виснажливої зими, яка була цього разу в умовах війни, нам потрібна допомога, щоб знову відчути в собі життя та тепло. Саме тому Миколаївська команда проєкту «Швидка допомога для українських сімей з дітьми» організувала низку затишних арттерапевтичних зустрічей для дорослих та дітей з родин ВПО та СЖО Первомайської громади.

19 травня 2026 р.
Ми продовжуємо курс резильєнтності в початкових класах одного з ліцеїв Києва. 🫶 Цього разу заняття почалося з повітряної тривоги. Ми спустилися в укриття, але не скасували зустріч, навпаки, знайшли спосіб бути разом і продовжити заняття там. 💪😊

13 травня 2026 р.
Відбулась чергова зустріч у нашому НЕформальному клубі і ми продовжували говорити про близькі стосунки і про те, як ми проявляємось серед інших. 👀