Українці, що постраждали внаслідок війни, набагато більше задоволені тією допомогою, яку вони отримують від НЕдержавних та волонтерських організацій, ніж тією, яку надають державні структури.
Автор: Жіночий консорціум України
Українці, що постраждали внаслідок війни, набагато більше задоволені тією допомогою, яку вони отримують від НЕдержавних та волонтерських організацій, ніж тією, яку надають державні структури.
Про це свідчать результати онлайн-опитування, проведеного в межах проєкту «Програма реагування Міжнародного комітету порятунку на надзвичайні ситуації в Україні».
Зокрема, 39,4% респондентів оцінюють допомогу від НЕдержавних та волонтерських організацій дуже добре. Таку саму оцінку послугам, наданим державними організаціями, дали лише — 26,4% респондентів.
Незадоволені послугами державних організацій 14 % респондентів, а послугами від НЕдержавних та волонтерських організацій незадоволені лише від 3,2% респондентів.
Ще одним важливим фактом, який виявило опитування, стало те, що більшість постраждалих зараховує себе до більш як однієї категорії вразливості. Тобто зазнали кількох видів соціальних втрат чи уражень. 902 респонденти дали 1370 відповідей/визначень щодо себе.
· 77,5 % опитаних є внутрішньо переміщеними особами (4% ВПО з 2014 року).
· 12% зазнали окупації.
· 5% виїжджали, та вже повернулися на постійне місце проживання.
· Майже 10 % втратили житло (або мають пошкоджене).
· 10 % респондентів - люди з інвалідністю, або сім’ї, що доглядають або виховують людину з інвалідністю.
· 8% вказали про роз’єднання сім’ї 2022 року.
І, на жаль, лише 1,2 % респондентів не зараховує себе до жодної вразливої категорії.
Онлайн експрес-опитування якості соціальних послуг було проведене у лютому 2023 року протягом двох тижнів. У ньому взяли участь 902 респондентів. Більшість з них — жінки середнього (31-54 роки) віку.
Дослідження проведене в межах проєкту «Програма реагування Міжнародного комітету порятунку на надзвичайні ситуації в Україні», що реалізується за підтримки Міжнародного комітету порятунку/ IRC (Німеччина) та ECHO. Проєкт охоплює 8 регіонів України: Київську, Житомирську, Чернігівську, Сумську, Полтавську, Хмельницьку, Одеську та Дніпропетровську області.
3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!
1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.
30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».
