
У дітей має бути дитинство, навіть попри війну. Так стверджують організатори Дня вишиванки, що відбувся у Сквирі на Київщині. Звісно, свято принесло втіху не лише найменшим, бо день таки особливий для українців.
Автор: Жіночий консорціум України
У дітей має бути дитинство, навіть попри війну. Так стверджують організатори Дня вишиванки, що відбувся у Сквирі на Київщині. Звісно, свято принесло втіху не лише найменшим, бо день таки особливий для українців.
Автентичні орнаменти на сорочках, рушниках, скатертинах, ляльки-мотанки у повний зріст, локації, де можна зробити гарні світлини напам’ять. Організатори свята потурбувалися, щоб атмосфера була відповідною. Гості – теж вбрані в святковий одяг, кожна сорочка, кожна сукня – особлива. Концерт – із піснями та неймовірною хореографією просто неба. Тим, хто зголоднів – пропонували запашну домашню випічку. А ще – можна було придбати сувеніри ручної роботи. Кошти збирали на реабілітацію пораненого військового.
Окрема програма для дітей. Вони могли вишивати пензликом і створити паперову вишиванку, а ще – взяти участь у майстер-класі «Колосок та Бантики з вишивки». Діти охоче працювали пензликами, старанно обирали кольори і пильно стежили за чіткістю ліній! Зачаровано дивилися, як зі стрічечок з’являються бантики і красиві квіточки, і вчилися такого самі. Мами і тати теж щасливі, бо ж дітям сьогодні дуже важливо відволіктися на щось своє – абсолютно дитяче.
На свято запросили і команду «Жіночого Консорціуму України». Ми завчасно дізналися про потреби громади, тож везли пакунки, на які точно там чекали. Зокрема, у рамках проєкту «Допомога, відновлення, відбудова заради дітей та України, про яку вони мріють» за підтримки ERIKS Development Partner (Швеція) привезли набори для малювання – фломастери, акварелі, пензлики, кольоровий папір, усього не перерахувати – те, що так швидко зникає, коли діти охоче малюють. І ми справді переконалися, що це точно одне з улюблених занять, бо сам біля Вишиванки з пензликом весь час була черга охочих. Ну, а щоб енергії на роботу вистачало, привезли ще й солодкого. Щира вдячність за підтримку – це завжди те, що нас дуже надихає і тішить.
Домовилися, що це не остання наша зустріч і що співпраця триватиме і надалі.

3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!

1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.

30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».