Чому діти бувають занадто оптимістичні, а підлітки схильні до депресій? Дослідження

Діти частіше схильні до гіперболізованого оптимізму, рівень якого знижується до "реалістичного" у міру їхнього дорослішання.

Про це свідчать результати дослідження фахівців німецького Центру обчислювальної психіатрії та дослідження старіння імені Макса Планка та британського Центру нейровізуалізації людини, Інститут неврології Квін-Сквер.

Свою працю науковці опублікували в журналі експериментальної психології, пише Neuroscience.

Зниження гіперпозитивного сприйняття життя у підлітків науковці пов'язують із їхнім навчанням на власних негативних результатах. Суть в наступному: чим більше "спотикається" дитина, тим прозорішими стають її "рожеві окуляри".

Загалом науковці залучили до дослідження 108 осіб: дітей віком від 8 до 9 років та підлітків віком від 12 до 13 та від 16 до 17 років.

Щоб зрозуміти механізми, які викликають гіпероптимізм у молодших дітей, дослідники попросили учасників зіграти в гру зі збору скарбів з різних планет.

"Вони мали дізнатися, наскільки хороші ці планети, і сказати, скільки вони зароблять.

Ми виявили, що діти були набагато оптимістичніші, ніж підлітки. Усі групи молодих людей мали схильність до оптимізму, оскільки вони переоцінювали зароблене. Але молодші діти були особливо гіпероптимістичні і думали, що вони отримають найбільше скарбів", – розповів головний дослідник доктор Тобіас Хаузер.

Щоб досягти кінцевого результату, науковці використовували обчислювальні моделі для аналізу самонавчання учасників під час проходження гри. Як пояснив Хаузер, це алгоритми, які імітують процес навчання мозку.

Виявилося, що ключова відмінність у навчанні дітей та підлітків у тому, що молодші набагато рідше концентруються на невдачах і навіть схильні ігнорувати їх. При цьому дослідження показало, що діти вчаться не гірше за підлітків, коли відбувається щось хороше.

Доктор Хаузер переконаний, що ці механізми та гіпероптимізм можуть бути корисні дітям для досягнення амбітних цілей і подолання перешкод на своєму життєвому шляху.

Натомість відсутність гіпероптимізму може навіть сприяти розвитку депресії, оскільки попередні дослідження показали, що оптимізм благотворно впливає і на психічне здоров'я, і на фізичне, і на професійний розвиток.

"Ми знаємо, що депресія часто виникає в підлітковому віці, саме в той час, коли рожеві окуляри зникають.

Ми сподіваємося, що майбутні дослідження проллють світло на те, чи пов'язані відмінності у розвитку з тим, як діти втрачають свій гіпероптимізм, із ризиком виникнення симптомів психічних захворювань", – зазначив Хаузер.