
Перед початком нового навчального року батьки частіше скаржаться на те, що їх змушують купувати шкільне форму для дитини. Проте юристи запевняють, що це незаконно, адже шкільна форма в Україні – не обов’язкова. Як реагувати на такі вимоги – читайте пояснення у статті.
Автор: 24 канал
Перед початком нового навчального року батьки частіше скаржаться на те, що їх змушують купувати шкільне форму для дитини. Проте юристи запевняють, що це незаконно, адже шкільна форма в Україні – не обов’язкова. Як реагувати на такі вимоги – читайте пояснення у статті.
В школах немає обов'язкової форми
Юристка Новопечерської школи Євгенія Кузнєцова запевняє, що шкільна форма не є обов’язковою ані для державних, ані для приватних шкіл. І ці правила єдині для всіх.
"І якщо адміністрація школи намагається вас переконати, що в статуті школи прописане обов’язкове носіння форми, можете відповісти так – жоден шкільний статут не може "обійти" законодавство", – каже експертка.
Що говорить закон? Ще в 2019 році президент скасував указ про шкільну форму для учнів шкіл. Тому від 23 червня 2019 року шкільна форма в закладах освіти більше не обов’язкова.
Проте батьки і учні можуть добровільно погодитися носити шкільну форми, якщо вона сучасна й зручна. Наприклад, в Новопечерській школі в Києві учні самі допомагали розробляти форму.
Що робити, якщо школа і далі каже про обов'язкову форму? В такому випадку слід звернутися до освітнього омбудсмена Сергія Горбачова. Він допомагає з вирішенням конфліктних питань у школі. Скаргу можна подавати за цим посиланням.
Деякі керівники закладів освіти й досі переконані, що обов’язкова шкільна форма в їхньому закладі має бути, бо, нібито, це «виховує в учнях дисциплінованість, охайність та дозволяє дітям почуватися рівними з іншими». Тому в статутах деяких закладів освіти внесена норма щодо обов’язкового носіння шкільної форми,
– каже Горбачов.
Ось кілька цитат зі статутів шкіл та положень про обов’язкову шкільну форму:
Але батьки мають пам’ятати: ані статут, ані положення про шкільну форму не мають вищої сили, ніж закон.
Шкільна форма та шкільний одяг: в чому різниця
Сергій Горбачов розповідає, що обов’язкова шкільна форма може стати приводом для булінгу та знущань. До того ж, вона не лише позбавляє дитину права на індивідуальність та самовираження, але й за «недотримання» форми дитину можуть покарати.
Освітній омбудсмен наголошує, що учасники освітнього процесу частенько плутають "обов’язкову шкільну форму" та "шкільний одяг/одяг для школи". А це – різні речі. У чому різниця?
Одяг для школи – це просто одяг, який виглядає охайно, є зручним та відповідає сезону. Його можуть обирати як батьки, так і сама дитина. До того ж, дітей не можна змушувати носити шкільний одяг якогось конкретного стилю чи кольору.
Шкільна форма – це обов’язкова шкільна форма, однакова для всіх учнів. Обурливо, що за «недотримання форми одягу» можуть бути застосовані санкції та покарання. Наприклад, учня чи ученицю публічно сварять, психологічно тиснуть і навіть не допускають до занять.
Що говорять батьки про шкільну форму
У фейсбук-групі "Батьки SOS" Валерія Зав’ялова розповіла, що цього року її дитина йде до 3 класу. Шкільну форму вона одягала за весь час, мабуть, 2 – 3 рази. "Дитині незручно. Форма не подобається", – каже вона.
Натомість Ольга Катоній виступає категорично проти форми.
Моя донька-першокласниця одягнула до школи блузку та спідницю темно–синього кольору, після чого вчителька влаштувала дитині справжній терор. На її думку, верх має бути білим, а низ чорним. Дочка не хотіла після того випадку ходити до школи, – заявила мама.
Ольга Винник також додає, що завжди була проти обмежень дитини у виборі одягу. Але її сину подобається діловий стиль: чорний костюм, сорочка. Він іноді просить навіть краватку.
Чи є шкільна форма за кордоном
Українка Марія Білик, син якої навчається в державній школі в Лондоні (Greenslade Primary School) розповідає, що там форма складається з таких елементів: куртка, кофта флісова, светр, футболка та сумка.
"Якщо будь-яка річ із цього переліку зношується – завжди можна замовити нову. Штани мають бути темні (чорні або темно-сині). Шкарпетки – обов’язково чорного кольору", – сказала мама.
Окрім того, в кожної школи в Англії є власна емблема, яку нашивають на елементи шкільної форми. Коштує форма близько 50 фунтів (1800 гривень).
Проте, за її словами, батьків не змушують купувати форму. Якщо відмовляєшся від форми – дитина має дотримуватись дрес-коду за кольорами: темні штани та неяскравий верх.
А за недотримання дрес-коду немає жорстких доган. У дні, коли в школі фізкультура, її син Матвій одягає будь-яку футболку та спортивну кофту, і ще жодного разу він не отримав зауваження.
У яких ще країнах немає обов’язкової форми:
Водночас у США на загальнодержавному рівні обов’язковість шкільної форми не регулюється. Там кожен штат проводить свою політику з цього питання. Але дослідники переконують, що майже кожна п’ята школа США вимагає від учнів носити шкільну форму.

14 жовтня 2026 р.
ГО ЖКУ продовжує серію онлайн тренінгів у межах проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III», який впроваджується у співпраці та за підтримки ЕРІКС Development Partner та RadioAid (Швеція). Тема чергової зустрічі: «Медіагігієна: системний підхід до гаджетів та інформаційного простору у родині без тиску та втрати зв'язку».

13 жовтня 2026 р.
Коли навколо небезпечно й звичне життя постійно переривають повітряні тривоги, дітям особливо потрібні місця, де можна видихнути, побути собою, помріяти й відчути підтримку. Саме тому команда Запорізького хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» приходить туди, де їм зручно зустрічатися: до гімназії, спортивної школи та сільських осередків творчості.

12 жовтня 2026 р.
Фахівці, які щодня працюють із людьми, що пережили окупацію, переміщення, втрату дому та інші травматичні події, добре знають, як важливо бути поруч із тими, хто потребує допомоги. Але хто подбає про самого фахівця, який переживає десятки чужих болючих травм? Саме про це говорили під час дводенного тренінгу «Турбота фахівців про себе. Професійне вигорання та вторинна травма», який відбувся у межах проєкту «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізує за фінансування Ради Європи.