Ремінь, який про всяк випадок висить на шафі, ляпас по голові або лінійка по рукам - уже є батьківською агресією.
Автор: ТСН
Ремінь, який про всяк випадок висить на шафі, ляпас по голові або лінійка по рукам - уже є батьківською агресією.
Понад тисячу двісті випадків виховання криками, стусанами і знущання з дітей - лише за цей рік зафіксували поліцейські. І все це - від рук родичів і батьків.
Звідки береться така агресія, чому батьки досі вважають за норму піднімати руку на власних дітей і як вчасно розгледіти - де домашнє насильство, а де просто таке виховання - 9 вересня йдеться в сюжеті ТСН.
Б’є, а отже любить - метод виховання, який, певні фахівці знають багато дітей в Україні. Бо ремінь, який про всяк випадок висить на шафі, ляпас по голові або лінійка по рукам - уже є батьківською агресією.
"Будь-яке застосування фізичної сили, будь-яка образа - це вже приниження - це вже є насильство", - говорить координаторка Національної гарячої лінії для дітей та молоді ГО "Ла Страда-Україна" Альона Кривуляк.
І найстрашніше, кажуть фахівці, що частина такого, на перший погляд - не насильства - як от шарпання, чи в куток на коліна - є і досі загальноприйнятими методами виховання.
"Нас не навчили батьки. І постає проблема, що наша дитина не така - бо я їй пояснюю, а вона не розуміє, тому набагато легше її шарпнути і відкинути", - зазначає фахівчиня.
"Дитина завжди - це як симптом. Будь-які відносини з дитиною - це те, що довгий час розгортається в сім'ї", - зазначає психологиня Юлія Ніколішена.
Психологи пояснюють, будь який малий хлопчик чи дівчинка, як і будь який дорослий, якщо його шарпають - почне нервуватися. І слухати далі не зможе. Тільки от, якщо дорослий на образу - дасть здачі - дитина замкнеться, плакатиме або втече.
Вона (дитина - Ред.) хоче, щоб її заспокоїли, щоб в цей момент з ним хтось побув і хтось визнав його почуття, що він зараз відчуває", - пояснює фахівчиня.
А от якщо дитину вже б'ють та і просто - роблять будь що, що здається вам образливим - одразу викликати поліцію.
"Якщо дії кривдника мають ознаки кримінального правопорушення - тілесні і ще якісь - викликають службу у справах дітей, яка і приймає рішення, куди дитину віддавати", - пояснюють правоохоронці.
А ще не боятися влізти не у свою справу. Бо у історіях з дітьми, кажуть фахівці, краще пере-, аніж не додивитися.
"Дуже хочеться, щоб красива фраза "чужих дітей немає" - почала діяти і її дослухався кожен українець", - зазначає уповноважена президента з прав дитини Дар'я Герасимчук.
14 жовтня 2026 р.
ГО ЖКУ продовжує серію онлайн тренінгів у межах проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III», який впроваджується у співпраці та за підтримки ЕРІКС Development Partner та RadioAid (Швеція). Тема чергової зустрічі: «Медіагігієна: системний підхід до гаджетів та інформаційного простору у родині без тиску та втрати зв'язку».
13 жовтня 2026 р.
Коли навколо небезпечно й звичне життя постійно переривають повітряні тривоги, дітям особливо потрібні місця, де можна видихнути, побути собою, помріяти й відчути підтримку. Саме тому команда Запорізького хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» приходить туди, де їм зручно зустрічатися: до гімназії, спортивної школи та сільських осередків творчості.
12 жовтня 2026 р.
Фахівці, які щодня працюють із людьми, що пережили окупацію, переміщення, втрату дому та інші травматичні події, добре знають, як важливо бути поруч із тими, хто потребує допомоги. Але хто подбає про самого фахівця, який переживає десятки чужих болючих травм? Саме про це говорили під час дводенного тренінгу «Турбота фахівців про себе. Професійне вигорання та вторинна травма», який відбувся у межах проєкту «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізує за фінансування Ради Європи.
