
9 травня 2021 р. набрав чинності Закон України. Зазначеним документом запроваджено низку змін до КЗпПУ та Закону. Як переконують розробники, Закон дозволяє забезпечити рівні можливості матерям та батькам для догляду за дітьми, поєднувати трудову діяльність та сімейні обов’язки. Також будуть усунені прогалини в законі, які стосуються обмежень прав чоловіків на відпустку для догляду за дитиною; створені передумови, щоб посилити роль татусів у процесі виховання дитини та розвивати відповідальне батьківство на території України.
Автор: uzhgorod.net.ua
9 травня 2021 р. набрав чинності Закон України. Зазначеним документом запроваджено низку змін до КЗпПУ та Закону. Як переконують розробники, Закон дозволяє забезпечити рівні можливості матерям та батькам для догляду за дітьми, поєднувати трудову діяльність та сімейні обов’язки. Також будуть усунені прогалини в законі, які стосуються обмежень прав чоловіків на відпустку для догляду за дитиною; створені передумови, щоб посилити роль татусів у процесі виховання дитини та розвивати відповідальне батьківство на території України.
У переважній більшості в суспільстві панує думка, що саме мати після народження дитини має доглядати та виховувати її. Часто чоловіки заробляють більше, тому і економічна мотивація підштовхує родини до поширення саме материнського догляду за новонародженими дітьми. Але з кожного правила бувають винятки. Отже, якщо саме батько виявляє бажання замінити матір у догляді за дитиною та її вихованні, він отримує додаткові можливості для реалізації такого права.
Ключові новації Закону
Роботодавці можуть встановлювати власним коштом скорочену тривалість роботи не лише для жінок, в яких є діти до 14 р. або дитина з інвалідністю, а й для чоловіків, що мають таких дітей. Це ж саме стосується матерів/батьків, які є одинокими.
Запроваджується нова одноразова відпустка у зв’язку із народженням дитини (до 14 к. д), яка надається, якщо це:
чоловіки, дружини яких народили дітей;
тато дитини, який з її мамою офіційно не одружений (умова – разом живуть, ведуть спільний побут, мають спільні права, обов’язки);
бабусі/дідусі/інші повнолітні родичі, які фактично доглядають за дітьми, мама/тато яких є одинокими.
Скористатися такою відпусткою може тільки один із вищевказаних громадян. Якщо батько скористається таким правом, баба чи дід отримати таку відпустку не зможуть.
Ця відпустка надається роботодавцем на підставі письмової заяви, в якій заявник має визначити конкретну тривалість відпустки в межах максимальної (14 днів). Громадянин, який отримав відпустку при народженні дитини, повинен надати працедавцю копії документів, потрібні для держреєстрації народження дитини/свідоцтва про народження впродовж 30 к. д. з дня початку відпустки.
Скористатися відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею 3-х р. наразі може тато нарівні з мамою.
На відміну від порядку, що існував раніше, батькові не доведеться доводити факт припинення матір’ю відпустки для догляду за дитиною та вихід на роботу.
Часто це було неможливо, якщо мати до народження дитини не була найманим працівником, навчалася за денною формою навчання чи служила. Передусім це стосувалося жінок, зареєстрованих фізособами-підприємцями/самозайнятих громадянок, які не могли надати довідку з роботи про завершення відпустки.
Нарівні з мамою наразі тато може скористатися частково оплачуваною відпусткою/відпусткою без збереження зарплати для догляду за дитиною, якщо в нього є відповідні підстави, передбачені ч. 4 чи 6 ст. 179 Кодексу.
В період відпустки для догляду за дитиною батько може працювати на умовах неповного робочого часу та вдома.
Додаткова відпустка співробітникам, що мають дітей/повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгр. А I гр. надаватиметься нарівні як матері, так і батькові.
Нині важко оцінити наслідки ухвалення Закону. З одного боку, ставлення роботодавців до молодих жінок, особливо тих, що перебувають у шлюбі, часто є упередженим, адже саме молоді мами зазвичай беруть соціальні відпустки. Тому, ймовірно, шанс зазнати дискримінації з боку роботодавця через потенційне материнство зменшиться. З іншого боку, розширення можливостей для чоловіків приймати участь у безпосередньому догляді та вихованні малолітніх дітей цілком відповідає європейській практиці і засвідчує бажання держави наближатися до стандартів ЄС та розвитку відповідального батьківства в Україні.

3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!

1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.

30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».