Незалежність - це показник зрілої особистості. Ця риса не має нічого спільного з безрозсудністю, неповагою до навколишнього світу та відчайдушністю. Незалежність додає духовної сили, правильного світогляду, адекватності уявлень про себе та навколишній світ.
Автор: gazeta.ua
Незалежність - це показник зрілої особистості. Ця риса не має нічого спільного з безрозсудністю, неповагою до навколишнього світу та відчайдушністю. Незалежність додає духовної сили, правильного світогляду, адекватності уявлень про себе та навколишній світ.
Дитячий психолог Марія Жолтикова поділилась з Gazeta.ua 9 факторами формування незалежності у дитини.
1. Прояви активного слухання в сім'ї, коли члени родини, розмовляють з дитиною про її почуття, переживання та діляться своїми емоціями. Цікавляться не лише, що робив у садочку чи в школі, а все ж таки, з якими емоціями, почуттями зустрічався взаємодіячи з дітьми, вчителями, новими ситуаціями, невдачами та успіхами.
2. Надання дитині права – робити вибір. Починаючи з 6 міс., дитина може вчитись робити вибір. Наприклад, пропонувати дві іграшки і вона зможе спочатку погратись з одною, потім взяти іншу. Свій вибір вона робить не свідомо, але вже його здійснює.
3. Повага до вибору. Якщо ми надаємо право дитині обирати, то не можна критикувати, принижувати її, висміювати.
4. Повага до особистісних кордонів дитини. У дитини має бути своя територія в будинку, свої речі, іграшки, якими вона має право не ділитись та робити з ними все, що забажає.
5. Підтримка та віра у дитячі спроби, щось розпочати нове. Не варто використовувати фрази: "У тебе не вийде", "Ти ще маленька". Краще підтримувати словами: "Я вірю, що ти зможеш", "Я поруч" і т.д.
6. Виконання обіцянок. Якщо пообіцяли щось або комусь при дитині або самій дитині, то обов'язково виконуйте.
7. Відсутність оцінок та порівнянь у сім'ї. Ми настільки звикли все оцінювати, порівнювати, що забуваємо про те, що всі люди різні та унікальні. Варто пам'ятати, що порівнюючи свою дитину з іншою, ми породжуємо лише низьку самооцінку, роздратування та образу в дитини. Оцінювати варто вчинок, а не саму дитину.
8. Прийняття різності. Ми досить негативно реагуємо на те, що у нашій картині світу – виглядає по-іншому. Інколи це моральні цінності, бажання, дії, риси характеру, які проявляються в інших, які нас дратують, захоплюють. У дитинстві діти теж копіюють поведінку батьків і думають, що по-іншому не можна. Варто підтримувати у дитині різні прояви, що у майбутньому дозволить приймати різність інших.
9. Власний приклад. Діти – це віддзеркалення сім'ї. Те що вони чують, бачать – вони будуть наслідувати та транслювати у своїй діях, стосунках.
15 жовтня 2026 р.
У межах проєкту «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізує за фінансування Ради Європи, відбувся дводенний тренінг «Безпечна первинна підтримка дітей, які пережили травматичні події». Навчання було розроблене спеціально для фахівців без психологічної освіти, які щодня працюють з дітми у прифронтових та постраждалих від війни регіонах.
14 жовтня 2026 р.
ГО ЖКУ продовжує серію онлайн тренінгів у межах проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III», який впроваджується у співпраці та за підтримки ЕРІКС Development Partner та RadioAid (Швеція). Тема чергової зустрічі: «Медіагігієна: системний підхід до гаджетів та інформаційного простору у родині без тиску та втрати зв'язку».
13 жовтня 2026 р.
Коли навколо небезпечно й звичне життя постійно переривають повітряні тривоги, дітям особливо потрібні місця, де можна видихнути, побути собою, помріяти й відчути підтримку. Саме тому команда Запорізького хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» приходить туди, де їм зручно зустрічатися: до гімназії, спортивної школи та сільських осередків творчості.
