Що таке травмо-інформований підхід до надання психосоціальної допомоги

Команда проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III» провела онлайн тренінг «Травмо-інформований підхід до надання психосоціальної допомоги в громадах», під час якого понад 50 учасників та учасниць дізналися, як працювати з людьми, що пережили травматичний досвід, без ризику завдати їм повторної шкоди.

Психологиня проєкту Тетяна Пашко докладно розповіла, що таке травмо-інформований та травмо-чутливий підходи, чому вони є критично важливими у роботі з населенням, особливо в умовах повномасштабної війни, і як впроваджувати їх у практику фахівців допоміжних професій.

Фахівчиня наголосила, що травма сьогодні є вагомою й поширеною частиною життя українців. Водночас в українському професійному просторі травмо-інформований підхід - відносно нове поняття. Його основні принципи були сформульовані у 2014 році, а зараз активно інтегруються у роботу соціальних служб, медиків, освітян та інших спеціалістів.

Підхід базується на розумінні того, що під впливом травми у людини змінюється поведінка, і ці зміни не є ознакою «характеру» чи «небажання співпрацювати». Травматичні реакції можуть маскуватися під агресію, апатію чи відстороненість. Усвідомлення цього дозволяє фахівцям діяти обережніше, з повагою та емпатією.

Чому це важливо для громад?

Згідно з останніми дослідженнями, 50–70% людей переживають хоча б одну травму за своє життя. 30% з них – діти. У зоні бойових дій 95% людей мають травматичний досвід, але тільки у 20% з них розвивається ПТСР.

Упродовж війни психосоціальної допомоги потребуватимуть до 15 млн українців, серед них 1,8 млн ветеранів, 7 млн людей старшого віку та 4 млн дітей і підлітків.

«Саме тому впровадження травмо-інформованого підходу в громадах є не просто бажаним, а життєво необхідним», - підкреслила Тетяна Пашко.

Травмо-інформований підхід допомагає уникнути поглиблення травматичного досвіду, адже інколи навіть такі дрібниці, як дотик або запах, можуть викликати у людини відтворення травми. Врахування цього в роботі створює простір довіри, безпеки та співпраці, а також посилює резильєнтність як окремих людей, так і цілих громад.

Фахівчиня наголосила, що цей підхід дозволяє:
• формувати безпечну, передбачувану комунікацію;
• розпізнавати ознаки травматичного досвіду та реагувати на них коректно;
• уникати ревматизації людини;
• ефективно підтримувати її стабілізацію та відновлення;
• зберігати власні професійні ресурси й запобігати емоційному вигоранню.

Психологиня окреслила шість ключових принципів травмо-інформованого підходу:
• Безпека - фізична та емоційна.
• Довіра та прозорість. Комунікація має бути чіткою, логічною та чесною, адже нелогічність для травмованої людини є маркером небезпеки.
• Підтримка і взаємодія - формування горизонтальних зв’язків: «Ми з тобою поруч».
• Співпраця та рівноправність - спільне прийняття рішень, повага до вибору людини, включно з її правом на відмову.
• Недискримінація і рівний підхід до всіх у будь-яких темах.
• Зростання та навчання. Травма, попри її руйнівність, може стати джерелом розвитку, якщо допомога надається правильно.

Ці принципи формують так звану «систему захищеного місця», коли навіть короткий контакт, побудований на повазі та довірі, має лікувальний ефект.

Учасники тренінгу також розглянули різницю між стресом і психічною травмою.

Стрес - це нормальна адаптаційна реакція організму на складні обставини. Психічна травма - результат надзвичайних подій, що загрожують життю або фізичній цілісності людини.

Стрес допомагає пристосовуватися, а травма, навпаки, руйнує захисні механізми психіки. При цьому люди з травматичним досвідом часто звертаються до лікарів зі скаргами на фізичні хвороби, і тільки згодом звертаються до психологів чи психіатрів.

Тетяна Пашко також пояснила різні типи травм: монотравма, мультитравма, секвенційна, первинна, вторинна та вікарна. Остання характерна саме для фахівців, які допомагають іншим. Тому використання травмо-інформованого підходу сьогодні важливо для всіх.

Нагадаємо, проєкт «Допомога, відновлення, відбудова заради дітей та України, про яку вони мріють» і стартував влітку 2022 року у п’яти регіонах: Запорізькій, Сумській, Миколаївсько-Херсонській, Київській та місті Києві. А з початку літа 2024 року у цих же регіонах стартував проєкт «Допомога, відновлення, відбудова заради дітей в Україні. Частина-ІІ». За більш як три роки роботи десятки тисяч сімей з дітьми, людей з інвалідністю та похилого віку, ВПО, що найбільше постраждалими від війни отримали гуманітарну та соціально-психологічну допомогу, діти отримали гранти на реалізацію своїх ініціатив у громадах, жінки пройшли навчання у грантовій школі та отримали гранти на розвиток малого бізнесу. Серед багатьох позитивних результатів проєкту став посібник із правилами гуманітарної роботи для ГО, який команда проєкту створила, спираючись на власний досвід роботи.

Цей проєкт вповаджується у співпраці та за підтримки ERIKS Development Partner та Radio Aid (Швеція).