Як зрозуміти причини агресії дитини і як на неї реагувати

Команда проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III» провела онлайн-тренінг на тему «Агресія як крик про допомогу: як реагувати на складну поведінку дитини під час стресу». Участь у заході взяли батьки та опікуни, педагоги, психологи та соціальні працівники, які прагнуть краще розуміти емоційні реакції дітей та підтримувати їх у складних ситуаціях.
Спікеркою заходу стала психологиня-психотерапевтка, кандидатка наук Тетяна Пашко. Вона, зокрема, пояснила учасникам різницю між «поганою поведінкою» та біологічною реакцією дитини на стрес. За її словами, агресія дитини часто є миттєвою захисною реакцією організму на перевантаження, а не свідомим бажанням нашкодити дорослим.
Учасники тренінгу дізнались, як відрізнити біологічну агресію від маніпулятивної поведінки дитини, та які стратегії доречно застосовувати в кожному випадку.
Тетяна Пашко пояснила, що «маніпуляція» (холодна агресія) – це поведінка, за допомогою якої дитина намагається досягти бажаного результату. Головні ознаки агресії цього типу: дитина контролює ситуацію, спостерігає за реакцією дорослого і не відчуває провини за свою поведінку.
Афект (гаряча агресія) – це миттєва біологічна реакція нервової системи на сильний стрес або перевантаження. Ознаки: реакція імпульсивна і неконтрольована, «скляний» погляд (дитина не відстежує реакцію дорослого), а на завершення – сором і виснаження. За словами Тетяни Пашко, у стані афекту дитина не добивається чогось від дорослого, а демонструє сильні емоції: страх, біль і безсилля.
Окрему увагу Тетяна Пашко присвятила темі біологічної реакції мозку дитини на стрес і чому під час сильних емоцій дитина не реагує на логічні аргументи. За словами спікерки це пов’язано з тим, що у стані стресу в кров викидається адреналін і кортизол, порушується взаємодія між різними частинами мозку, і дитина буквально фізично не може «почути» дорослого.
Для правильного реагування на дитячу агресію Тетяна Пашко запропонувала дві стратегії: «скеля» (чіткі межі) та «ковдра» (підтримка і співчуття).
У випадку маніпуляції вона радить спокійно і чітко озвучити правило: «Я бачу, що ти злишся, але так робити не можна», не вступати з дитинлою в торг і суперечки, не піддаватися на тиск і зберігати спокій та послідовність: якщо «ні» – то завжди «ні».
У випадку афекту Тетяна Пашко радить використовувати стратегію «ковдри», тобто стати для дитини точкою стабільності, спокою та безпеки. Говорити з дитиною м`яко, дати можливість «випустити пар», а не вимагати заспокоїтись негайно, не апелювати в цей момент до логіки.
За словами Тетяни Пашко, сьогодні найпопулярнішим для батьків, педагогів і вихователів є концепція «спокійного лідера». Йдеться про роль дорослого як зовнішнього регулятора емоцій дитини. За словами психологині, саме спокійна, впевнена присутність дорослого допомагає дитині поступово заспокоїтися та відновити контроль над своєю поведінкою.
На завершення тренінгу Тетяна Пашко традиційно відповіла на запитання учасників і закликала пропонувати теми, які будуть цікаві для наступних тренінгів.
Нагадаємо, що проєкт «Допомога, відновлення, відбудова заради дітей та України, про яку вони мріють» і стартував влітку 2022 року у п’яти регіонах: Запорізькій, Сумській, Миколаївсько-Херсонській, Київській та місті Києві. А з початку літа 2024 року у цих же регіонах стартував проєкт «Допомога, відновлення, відбудова заради дітей в Україні. Частина-ІІ». За більш як три роки роботи десятки тисяч сімей з дітьми, людей з інвалідністю та похилого віку, ВПО, що найбільше постраждалими від війни отримали гуманітарну та соціально-психологічну допомогу, діти отримали гранти на реалізацію своїх ініціатив у громадах, жінки пройшли навчання у грантовій школі та отримали гранти на розвиток малого бізнесу. Серед багатьох позитивних результатів проєкту став посібник із правилами гуманітарної роботи для ГО, який команда проєкту створила, спираючись на власний досвід роботи.
Проєкт впроваджується у співпраці та за підтримки ERIKS Development Partner та Radio Aid (Швеція).
Джерело: Жіночий консорціум України 19 березня 2026