Як зрозуміти і підтримати дітей з особливими освітніми потребами

У межах проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина ІІІ» відбувся черговий тренінг для батьків, педагогів та соціальних працівників. Тренінг «Мова серця: як чути та розуміти емоції дітей з особливими потребами» був присвячений практичним стратегіям взаємодії з дітьми з особливими освітніми потребами (ООП).
Координаторка проєкту Лариса Магдюк у вступному слові наголосила, що теми тренінгів формуються на основі запитів учасників і хабів проєкту, адже головна мета ініціативи — допомогти дорослим ефективніше працювати з дітьми.
Психологиня проєкту Тетяна Пашко акцентувала увагу на тому, що дітей з ООП стає дедалі більше, тому сучасним педагогам і вихователям доводиться працювати в умовах додаткових викликів: «Ми прагнемо надати вам інструменти для й без того складного процесу виховання, адже сьогодні зростає кількість дітей, які потребують особливої уваги та підтримки».
Під час тренінгу учасники детально розглянули емоційні та поведінкові особливості дітей з різними формами порушень розвитку, зокрема з аутизмом, РДУГ, порушеннями мовлення та емоційно-вольової сфери.
Тетяна Пашко підкреслила, що зараз спостерігається стійка тенденція до збільшення кількості дітей, які потребують додаткового ресурсу дорослих. Для ефективної інклюзії дорослим (педагогам, батькам) необхідно чітко розуміти, як влаштована їхня психічна та емоційна сфера.
Вона розповіда про особливих дітей, які найчастіше зустрічаються у нормативно-типовій школі:
• Діти з інвалідністю.
• Діти з незначною затримкою психічного та мовленнєвого розвитку.
• Діти з порушенням мовленнєвого розвитку (поширена проблема у початковій школі).
• Діти з порушенням в емоційно-вольовій сфері.
• Діти з порушенням слуху.
За словами Тетяни Пашко, усі ці діти часто мають схожі бар'єри у функціонуванні емоційної сфери. Зокрема, складнощі у диференціації емоцій: дитині важко розрізнити власні емоції та словесно їх описати. Емоції у такої дитини не пов'язані з конкретними словами.
Порушення логіки «емоція-поведінка»: нездатність пов'язувати внутрішнє відчуття з адекватною дією/поведінкою. Це викликає збентеження у дорослих.
Фрагментовані реакції: на один і той самий зовнішній стимул можуть виникати різні реакції. Це не дозволяє дорослим сформувати чіткі та зрозумілі правила спілкування.
Підвищена чутливість та вразливість: усі діти з ООП демонструють високу вразливість до зовнішніх стимулів (навіть до підвищеного тону голосу), що вимагає особливого способу комунікації.
Для дітей із РДУГ (розлад дефіциту уваги та гіперактивності) характерні непосидючість, надмірна хаотична активність, імпульсивність, швидкий, нелогічний перехід від радості до плачу, нездатність самостійно заспокоїтися. А також підвищена фрустраційна чутливість (сильна реакція на найменшу невдачу чи заборону). У таких дітей також є висока потреба у схваленні.
Такі діти інтелектуально потужні та креативні, але швидко виснажуються і не можуть підтримувати пролонговану активність.
Мозок таких дітей не може фільтрувати стимули (світ сприймається як хаотичний потік інформації). У них знижений рівень дофаміну (є велика потреба в нагороді) та норадреналіну (швидка втома).
У дітей з аутизмом основні порушення стосуються системи міжособистісної взаємодії. У таких дітей фіксують порушення системи дзеркальних нейронів (основи емпатії), спостерігаються труднощі з розпізнаванням емоцій інших людей. Емпатія у таких дітей формується раціонально, а не інтуїтивно.
У них також мало емоцій, вони однотипні або приглушені. Часто спостерігається відкладена реакція (прояв емоції пізніше, невідповідно контексту). Також для таких дітей характерна надмірна сенсорна чутливість (не витримують яскравого світла, шуму, тощо). Вони важко переносять зміни (нові правила, нові обличчя), що викликає надмірний стрес, зриви або аутичність (відсторонення).
Для дітей з психопатичними рисами характерна знижена емоційна чутливість: Байдужість, холодність, неадекватний спокій у ситуаціях, що вимагають емоцій. Їхні емоції короткі та неглибокі. У них знижені почуття провини та совісті. А їхня агресивна поведінка не супроводжується страхом наслідків. При цьому ці діти можуть бути дуже привабливими, ввічливими, харизматичними. Їхні емоції мають інструментальний характер (для досягнення мети), а не щирий.
Тетяна Пашко підкреслила: «У роботі з такими дітьми немає універсальних порад. Є лише індивідуальний шлях, який починається зі стосунків. Важливо не оцінювати, а спостерігати, співчувати і намагатися зрозуміти внутрішню логіку дитини».
Тренерка також наголосила, що дорослі, які працюють з дітьми з ООП, швидко виснажуються, тому їм потрібна підтримка колег і спільноти. «Спочатку потрібно заспокоїти себе, а вже потім – дитину», – зазначила вона.
Проєкт «Допомога, відновлення, відбудова заради дітей та України, про яку вони мріють» і стартував влітку 2022 року у п’яти регіонах: Запорізькій, Сумській, Миколаївсько-Херсонській, Київській та місті Києві. А з початку літа 2024 року у цих же регіонах стартував проєкт «Допомога, відновлення, відбудова заради дітей в Україні. Частина-ІІ». За більш як три роки роботи десятки тисяч сімей з дітьми, людей з інвалідністю та похилого віку, ВПО, що найбільше постраждалими від війни отримали гуманітарну та соціально-психологічну допомогу, діти отримали гранти на реалізацію своїх ініціатив у громадах, жінки пройшли навчання у грантовій школі та отримали гранти на розвиток малого бізнесу. Серед багатьох позитивних результатів проєкту став посібник із правилами гуманітарної роботи для ГО, який команда проєкту створила, спираючись на власний досвід роботи.
Проєкт вповаджується у співпраці та за підтримки ERIKS Development Partner та Radio Aid (Швеція).
Джерело: Жіночий консорціум України 16 жовтня 2025