Чверть дітей в Україні стикаються з сексуальним насильством онлайн. Що робити батькам

За останній рік майже кожна четверта дитина в Україні отримувала запитання про інтимні частини тіла або прохання надіслати свої оголені фото. Як навчити дітей розпізнавати небезпечні ситуації та вберегти їх від небажаного контенту?

Моїй доньці 8 років. У неї є закритий акаунт в Instagram, в якому вона публікує фото своїх малюнків і творчих проєктів. Під час карантину вона почала переписуватися з однокласниками у Viber, а нещодавно спитала дозволу зареєструватися у TikTok або Likee.

Хоча я усвідомлюю ризики, з якими вона може стикнутися в інтернеті, повністю заборонити їй користування гаджетами я, як і більшість батьків, не можу.

Спілкування онлайн вже здається невіддільною частиною життя не лише підлітків, але й дітей. Утім, поки вона опановує віртуальну реальність, я дедалі більше почуваюся на хиткому ґрунті.

Що можуть дозволити батьки? Як вберегти дітей від небажаного контенту, навчити розпізнавати небезпечні ситуації та що робити, якщо дитина стала жертвою онлайн-злочинця?

За останній рік майже чверть дітей в Україні потрапляли принаймні в одну із ситуацій сексуального насильства чи експлуатації в інтернеті. Найчастіше - це запитання про інтимні частини тіла, прохання надіслати свої оголені фото чи відео й надсилання дітям порнографічних матеріалів.

Діти середнього та старшого шкільного віку стикалися і з більш серйозними випадками. Декого просили торкатися свого оголеного тіла на камеру, а дехто з опитаних зустрічався з незнайомцями з інтернету в реальному житті.

Такі дані показало дослідження, проведене благодійною організацією "Служба порятунку дітей" у партнерстві з Уповноваженим президента України з прав дитини.

Це перше дослідження такого масштабу в Україні. Воно охоплює дітей віком від 6 до 17 років з усіх регіонів (крім непідконтрольних уряду областей), які проживають як у містах, так і у селах.

"Найбільше вражає те, що майже половина дітей нікому не розповіли про ситуацію, яка з ними сталася", - зазначає Олена Капральська, авторка освітньої програми з захисту дітей від насильства МБО "Служба порятунку дітей".

А більшість з тих, хто розповідав, поділилися цим із другом або подругою, а не дорослими.

"Думаю, це - дуже важливий сигнал для батьків, вчителів і для суспільства, тому що, по-перше, діти часто не здатні розпізнати небезпечні ситуації, а по-друге, такі онлайн небезпеки можуть призвести до сексуального насильства у реальному житті", - наголошує експертка.

Ілюзія спальні

Батьки й досі більше хвилюються про безпеку дітей на вулиці. Але вдома, під наглядом, їм, здається, нічого не загрожує. Це хибне відчуття називають "ілюзією спальні".

Проте за даними, які наводить Уповноважений президента України з прав дитини Микола Кулеба, "злочинцю потрібно лише 18 хвилин, щоби вмовити дитину на інтимне селфі, а 60% підлітків готові зустрітися з онлайн-другом, яким може виявитися будь-хто".

Налагодження довірливих стосунків з дитиною задля сексуального насильства онлайн чи офлайн називається "грумінг". Україна криміналізувала домагання дитини в інтернеті лише в лютому цього року.

Поправка до Закону про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства тепер також передбачає кримінальне покарання не лише за виготовлення, але й за перегляд та поширення дитячої порнографії.

Жертвами грумінгу часто стають діти та підлітки, які почуваються самотніми, зазначає Олена Нагула, дитяча психотерапевтка, кандидат психологічних наук, експертка Ради Європи із запобігання насильству.

За останні роки таких випадків у її практиці побільшало. Переважно це 12-14-річні дівчата, які зазнавали сексуальних домагань в інтернеті впродовж кількох років.

Злочинець встановлює з дитиною близькі стосунки, часто прикидаючись однолітком. Він втирається у довіру, "розкачує" почуття, дає дівчинці ту підтримку, якої вона не отримує вдома, а потім раптом припиняє спілкування, розповідає психотерапевтка.

Відчуваючи сильну тривогу, дитина готова робити все що завгодно, аби не втратити цю "дружбу". Вона на прохання надсилає свої інтимні фото, що дає привід до нескінченного шантажу, залякування та вимагання дедалі більш відвертих знімків і дій (сексторшену).

Олена Нагула розповідає, що в її практиці був випадок, коли наслідком грумінгу став примус дитини до сексуального акту в реальному житті.

У дітей, які стали жертвами грумінгу, розвивається сильна тривога, депресія. У них можуть бути порушення сну, панічні атаки, агресивність, самоушкодження, суїцидальні думки.

Дехто починає зловживати алкоголем, каже Олена Нагула, яка також спеціалізується на травмотерапії та співпрацює з фондом "Благополуччя дітей". Тривалими наслідками сексуального насильства можуть стати посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) та насильство з боку самої жертви.

Це ж лише фото?

Небезпеку становить і поширена серед підлітків практика обміну інтимними фото в інтернеті - секстинг.

Причини такої поведінки різні, пояснює Анастасія Дьякова, засновниця освітнього проєкту "Stop-sexтинг" та радниця з питань безпечного інтернету для кожної дитини при віце-прем'єр-міністрі - міністрі цифрової трансформації України.

"Діти вивчають свою сексуальність, їм здається, що така взаємодія є менш ризикованою, адже це - лише фото в інтернеті. Це також спосіб привернути увагу, підвищити свою самооцінку, перевірити рівень довіри партнера", - додає експертка.

Секстинг нерідко призводить до шантажу, вимагання грошей або інших дій сексуального характеру, розміщення фото чи відео на платних сайтах.

Навіть коли фото надсилають підлітки, які кохають і довіряють одне одному, вони часто не усвідомлюють, що видалити будь-яку інформацію з інтернету практично неможливо.

Такі фото можуть з'явитися в мережі через багато років і зруйнувати кар'єру чи подружнє життя, розповідає Олена Капральська.

5-7 годин онлайн

Експерти погоджуються, що ситуація з онлайн-безпекою дітей в Україні є загалом тривожною.

За даними "Служби порятунку дітей", понад 80% дітей починає користуватися інтернетом у дошкільному і молодшому шкільному віці, і цей вік постійно знижується.

Третина опитаних школярів проводять в інтернеті 5-7 годин щодня, а 10% дітей - понад 7 годин. Під час пандемії цей час продовжує збільшуватися.

Хоча більшість соціальних мереж не дозволяє реєструватися в них користувачам молодше 13 років, за даними "Служби підтримки дітей", в Україні майже третина дітей 6-11 років мають акаунти в Instagram та понад 80% - у YouTube.

Кожна третя дитина має відкритий акаунт і не вміє користуватися захисними функціями соцмереж.

На запит BBC News Україна у Facebook/Instagram відповіли, що "верифікація віку користувачів залишається одним із найскладніших завдань, але соцмережа продовжує покращувати свої технології в цьому напрямку за допомогою штучного інтелекту".

У компанії також розповіли, що минулого місяця запровадили нові інструменти, які перешкоджають дорослим знаходити акаунти незнайомих їм неповнолітніх дітей та відправляти їм повідомлення у "директ".

Facebook та Instagram також блокують "підозрілі" акаунти дорослих, які відправляють багато запитів на дружбу користувачам підліткового віку, і наполягають на тому, щоби батьки ознайомилися з правилами користування соцмережею.

Між тим, на відміну від багатьох провідних країн, в багатьох українських школах смартфони дозволені, а інтернет не має жорстких налаштувань приватності.

Уроки онлайн-безпеки, а також захисту від сексуального насильства в Україні не входять до обов'язкової шкільної програми, тоді як на Заході вони проводяться вже десятиліттями, каже Олена Капральська.

За словами Анастасії Дьякової, у нових програмах міністерства освіти вже прописані навички і компетенції, які повинні отримати діти щодо безпеки в інтернеті.

З минулої осені МБО "Служба порятунку дітей" проводить вебінари для вчителів на цю тему.

На сайті проєкту "Stop-sexтинг" доступні розробки уроків для різного шкільного віку у формі ігор і квестів. З початку цього року їх вже прослухали понад 300 тисяч дітей.

Діти потрапляють у небезпечні ситуації й через ранню сексуалізацію, вважає Анастасія Дьякова. Контент, який вони бачать не лише на порносайтах, але й у рекламі та соцмережах, нормалізує сексуалізовану поведінку.

Поширенню сексуального насильства над дітьми як онлайн, так і в реальному житті, сприяють і хибні установки в суспільстві.

"Дорослі досить часто не вірять словам дитини або звинувачують її саму, кажуть "ти так поводилася, так одягалася", - розповідає Олена Капральська.

Якщо між батьками і дитиною немає довірливих стосунків, а тема сексу та оголеного тіла в родині табуйована, діти ніколи не розкажуть про те, що з ними сталося.

Насильники часто грають на почутті сорому у дитини, шантажують її цим.

А як це у Британії?

Ольга Мальчевська, кореспондентка BBC News Україна, Лондон

Різниця між Британією і Україною у ставленні до безпеки дітей онлайн - дуже помітна. У Британії діють суворі правила, яким мають підкоритися й діти, й батьки.

Дітям заборонено приносити в школу смартфони до 12 років. Це вік, до якого вони не можуть перебувати на вулиці без супроводу дорослих, і за порушення цього правила можуть навіть позбавити батьківських прав.

Про безпеку дітям постійно говорять у школі, як на окремих уроках, так і в рамках різних дисциплін. Батькам також регулярно нагадують основні правила. З початком дистанційного навчання під час пандемії ми отримали інструкції, як його безпечно організувати для дітей.

Інтернет й у школі, і вдома має жорсткі налаштування батьківського контролю. Коли підписуєш договір з інтернет-провайдером, обов'язково вказуєш вік дітей у домогосподарстві.

(Для порівняння: як зазначили у прес-службі одного з найбільших інтернет-провайдерів України "Воля", щомісячно використовують функцію "Батьківський контроль" 1,4% абонентів. "Але не у всіх є маленькі діти, а деякі батьки обмежують доступ дітей до інтернету іншими методами", додали в компанії).

На гаджетах обох моїх дітей також встановлені додатки, які дозволяють мені обмежити їхній час онлайн, а також проконтролювати, які програми вони встановлюють.

Заборона на користування соцмережами до 13 років тут діє досить ефективно. Мій старший син, якому вже виповнилося 12 років, нещодавно спробував зареєструватися в Instagram, але його акаунт одразу видалили.

Прості кроки

В основі безпеки дітей найперше лежить побудова довірливих стосунків і залученість батьків у життя своєї дитини.

Ось прості кроки, які радять зробити фахівці.

Маленькі діти і дошкільнята:

Їм гаджети взагалі не потрібні, вони не повинні користуватися інтернетом без нагляду дорослих.

Діти молодшого шкільного віку:

• Найбільший ризик для них становить порнографічний контент і сцени насильства (за даними досліджень, діти вперше бачать такий контент у віці 7-11 років, часто несподівано). Тому обов'язковими є програми батьківського контролю.
• Говорити з дітьми про те, що вони можуть натрапити на неприємні, страшні для них речі і пояснювати, що дивитися їх не можна і що діти мають одразу розповісти про це батькам.
• Дітей цікавлять "табуйовані питання", і якщо вони не отримують на них відповідей від найближчих людей, вони шукатимуть їх самі.
• Запитувати, в які онлайн-ігри і з ким грає дитина, адже спілкування з незнайомцями часто починається в особистих кабінетах на ігрових платформах.
• Пояснити, що ні з ким не можна ділитися особистою інформацією про себе та інших (адресою, телефоном, номером школи).
• Якщо є акаунти у соцмережах, потрібно встановити на них налаштування приватності, прибрати автоматичне визначення геолокації.
• З моменту, коли дитина стає власником смартфону, повинна бути чітка угода, скільки і що саме дитина може робити в інтернеті.
• У родині загалом має бути час, коли діти і дорослі не користуються гаджетами, наприклад, за обідом або перед сном.

Діти середнього і старшого шкільного віку:

• Основні ризики в цьому віці - це булінг, заклики до шкідливих дій (анорексії, самоушкоджень, суїцидів), секстинг та знайомства в інтернеті.
• Найбільш уразливою категорією є діти 10-13 років. Їхня поведінка в інтернеті ближча до дітей старшого віку, тоді як емоційні реакції - ще нагадують дітей молодшого віку.
• Розказати про "тест білборда": перед тим, як викладати щось в інтернет, уяви, що це висить на великому рекламному щиті біля школи. Якщо думка про це викликає неприємні почуття, ділитися такою інформацією не варто.
• Спитати дітей, якими соцмережами вони користуються і що вони в них роблять. Перевірити разом налаштування приватності профілю, відключити автоматичну геолокацію в усіх додатках на смартфоні дитини.
• Навчити дітей, як поскаржитися на образливий контент або заблокувати людей, з якими їм неприємно спілкуватися.
• Наголошувати на тому, що долучати "в друзі" можна лише тих, кого дитина знає у реальному житті.

Важливо також задовольняти потреби дітей у позитивних емоціях через спільні розваги та спілкування, щоби вони не шукали задоволень онлайн.

Куди звертатися

Якщо дитина потрапила у неприємну ситуацію, дорослі мають перш за все переконати її: що би не сталося, ми завжди будемо на твоєму боці, каже психотерапевтка Олена Нагула.

Потрібно зробити скриншоти листування зі зловмисником і видалити всі надіслані фотографії та відео, а також повідомити адміністрації сайту або соцмережі.

З березня минулого року в Україні працює урядова консультативна лінія щодо безпеки дітей в інтернеті за номером 1545*3.

Якщо діти не готові зателефонувати, вони можуть поспілкуватися з чатботом на сайті або телеграм-каналі Stop-sexтинг.

За психологічною підтримкою можна звернутися до молодіжної організації Teenengizer, "Служби порятунку дітей" або Центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

На запит BBC News Україна, кіберполіція підтвердила, що розслідує випадки спонукання до виготовлення або поширення порнографічних матеріалів за участю дітей, однак статистики таких звернень не надала.

Законодавство України передбачає відповідальність за злочини проти дітей в інтернеті: від штрафів за булінг до ув'язнення від двох років і більше за грумінг, розбещення, шантаж, вимагання інтимних фото тощо.

"У руках батьків вже є достатньо важелів для вирішення таких ситуацій", - підсумовує Анастасія Дьякова.