У Смілі відкриється Обласний центр соціально-психологічної допомоги

Обласний центр соціально-психологічної допомоги та соціальний гуртожиток для людей, котрі потрапили у складну життєву ситуацію повністю готовий до експлуатації та знаходиться у мікрорайоні Кут. Він прийматиме клієнтів з усієї Черкащини. Користуватимуться послугами центру та гуртожитку громадяни, які за деяких обставин потрапили у складну життєву ситуацію та не в змозі самостійно подолати її. Це жінки та чоловіки, в сім’ях яких чиниться насильство, особи та сім’ї, які втратили житло, постраждали від стихійного лиха, а також діти, які опинилися на вулиці. Центр створений для надання психологічних, соціально-побутових, соціально-педагогічних, медичних, інформаційних та юридичних послуг таким особам для найшвидшого повернення їх до нормальних умов життєдіяльності.

Щоб дізнатися, що представлятиме собою заклад та яким чином він надаватиме свої послуги, ми поговорили із його керівником Людмилою Бабич.

– Людмила Володиміровна, коли запрацює Центр соціально-психологічної допомоги і соціальний гуртожиток?

– Ми з початку року лобіюємо питання, щоб нам дали дозвіл офіційно приймати людей і працювати на повну потужність. Але поки вирішувалися юридичні питання, ми не могли розпочинати роботу, хоча вже повністю готове приміщення і навчений персонал. Я думаю, що наш заклад розпочне свою діяльність символічно напередодні Дня сім’ї.

– Яку кількість людей готовий прийняти заклад?

– Обласний центр соціально-психологічної допомоги розрахований на 20 місць, включаючи не тільки дорослих, а й дітей. Облаштовано 6 кімнат, їдальня, санвузли, кімната відпочинку. Наші мешканці будуть забезпечені усім необхідним для комфорту та безпеки.

Поки що маємо лише такі об’єми потужності. Тут можуть перебувати окремі люди і сім’ї, які потрапили в складні життєві обставини, жінки із дітьми, одинокі люди до 35 років, молодь, яка за тих чи інших обставин потрапила на вулицю, лишилася житла.

– Чому існує саме таке вікове обмеження – до 35 років?

– Черкаською обласною радою розроблено та затверджено положення про діяльність Центру, в ньому чітко регламентовано вікова категорія наших мешканців. Особисто я вважаю, що в людей, вік яких ближче до 40 років чи й більше, сімейне життя вже стабілізувалося, майнові питання більш-менш влаштовані. А до 35 років – це молоді сім’ї, у яких маленькі діти, сімейні відносини ще не зовсім налагодженні та потребують регулювання, допомоги психологічної чи юридичної. Треба допомагати таким людям і на них якраз і розрахована діяльність нашого Центру.

– Тобто за допомогою до вашого закладу можуть звертатися ті сім’ї, які потрапили в складну життєву ситуацію, не знаходять виходу із цієї ситуації, не бачать, як далі жити, зберегти сім’ю. Якщо у цих людей є родичі, то вони не можуть бути вашими клієнтами?

– Левова частка наших клієнтів – це люди, які постраждали від насильства в сім’ї. Я вважаю, що в Україні це досить актуальна тема, бо більшість жінок та й чоловіків потерпають від насильства у сім’ї і інколи навіть не здогадуються про це. Ми зможемо охопити не тільки людей і сім’ї, які у нас будуть проживати. У нас передбачено ще й надання послуг в умовах денного стаціонару. Ми будемо допомагати сім’ям, щоб вони не дійшли до тієї крайньої межі, коли, наприклад, жінка з дитиною потрапляє на вулицю і їй немає куди йти. Ми ставимо за мету допомогти людям вийти з такої ситуації і правильно вирішити ці питання.

– Скільки часу у вашому центрі можуть знаходитися клієнти?

– Наші клієнти можуть перебувати у нас до 90 днів згідно положення, за яким ми працюємо. В окремих випадках, якщо за даний термін проблеми цієї людини не були вирішені при умові, що клієнти активно з нами співпрацюють, ми можемо подовжити термін перебування ще на 30 днів.

– Центр соціально-психологічної допомоги розрахований на жителів області. Чи виїжджатимуть ваші спеціалісти на місця проживання клієнтів для вирішення, наприклад, судових питань та ін.?

– Безперечно. Наші спеціалісти дистанційно будуть працювати з органами управління за місцем реєстрації клієнтів. Якщо ж ситуація потребуватиме присутності нашого спеціаліста, то ми зможемо це здійснити.

– Як звернутися за допомогою до вашого центру?

– Людині потрібно звернутися до Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, або ж до відділу сім’ї та молоді чи служби у справах неповнолітніх за своїм місцем реєстрації та отримати там направлення.

– А процедура звернення на денний стаціонар така ж сама?

– Клієнт може звернутися до нас самостійно. Надання послуг на денному стаціонарі допускає самозвернення клієнта. На денний стаціонар людина звертається самостійно або за рекомендацією однієї зі служб чи відділів, з якими ми співпрацюємо. Далі ми вже самостійно надсилаємо запити до зацікавлених організацій з метою отримання додаткової інформації про клієнта. Така необхідність виникає тому, що не всі люди, які до нас попадають достатньо відверті з нами.

Ви ж розумієте, що кризова сім’я – це не завжди благополучна сім’я, можуть бути наркозалежні, алкозалежні люди, і приймати тут осіб з такими прогресуючими соціально-небезпечними проявами ми не можемо. Але ми можемо переадресувати людину до наших партнерів – організації, з якими ми тісно співпрацюємо, які мають необхідну спеціалізацію і здатні допомогти людині краще за нас. Приведу приклад: ми працюємо з обласною громадською організацією «Діалог», яка безпосередньо опікується наркозалежними та ВІЛ-інфікованими людьми.

– То чи буде надаватиметься допомога нарко- чи алкозалежним особам з відкритими проявами залежностей?

– По-перше, при прийомі людей ми будемо тісно співпрацювати із відділами та соціальними службами, які їх до нас направляють та мають більш об’єктивну інформацію про життєву ситуацію людини, яка звернулася за допомогою. У нас є правила внутрішнього розпорядку для клієнтів. Ми зі своїми клієнтами укладаємо договір, в якому вони гарантують виконання правил внутрішнього розпорядку, де чітко вказано, що вживання алкогольних напоїв чи наркотичних речовин є порушенням правил, що загрожує виключенням таких осіб із числа клієнтів закладу. Ми офіційно повідомлятимемо про це органи, які направляли цих людей до нас. Ми маємо на це право і не будемо допускати таких проявів.

– Які ще обмеження існують у вашому закладі і чи повинні його клієнти дотримуватися відповідного режиму дня?

– Всі наші дорослі клієнти є достатньо вільними людьми і ми не порушуємо їх права. Є режим дня, який вони не повинні порушувати, вчасно приходити, забороняється відвідування клієнтів сторонніми людьми.

– Чи обов’язково при відвідуванні центру кожен клієнт має працювати з психологом? Чи він може за бажанням відмовитися від його допомоги та отримувати один вид послуг, наприклад, тимчасове проживання?

– Щоб максимально ефективно вирішити кризову ситуацію родини, з кожним клієнтом ми заключаємо договір, до умов якого входить проведення консультацій психолога, соціального педагога, юриста, щоб ми з усіх боків знали ситуацію, яка склалася у людини та могли знайти найефективніший спосіб рішення даної проблеми. Тому просто жити, як у гуртожитку, не можна, адже наш кризовий центр і кожен його спеціаліст несе відповідальність за те, щоб допомогти людині. До нас потрапляє сім’я, ми її досліджуємо всебічно з усіх сторін, щоб досконало знати, чим їм допомогти і як. Тож обидві сторони зацікавлені у активній співпраці.

– А медичний огляд клієнти будуть проходити безпосередньо у закладі?

– Взагалі перед тим, як потрапити до нас, клієнт повинен вже пройти медогляд, направлення на який він має отримати у службі чи відділі, які направляють. Така людина має прийти до нас із підтвердженням того, що вона не має інфекційних захворювань, інших соціально-небезпечних хвороб, принести довідку із шкірвендиспансеру та довідку від психіатра, що вона є психічно здоровою.

– А якщо людина приїхала і захворіла вже в закладі, приміром, звичайним ГРВІ?

– У нас передбачено надання першої медичної допомоги. Для цього тут працюватиме медпрацівник, у якого буде все необхідне для надання першої допомоги. Крім того, ми будемо укладати договір із залізничною лікарнею для отримання послуг швидкої допомоги та надання лікарняних послуг в умовах стаціонару. Такі послуги теж можуть бути потрібними людині, адже від раптових хвороб ніхто не застрахований. Тож якщо людина захворіла, ми всі зусилля прикладемо, аби допомогти.

– Чи передбачена у вашому закладі робота на попередження виникнення кризових ситуацій у сім’ї? Чи ви працюєте тільки з тими людьми, котрі вже опинилися у складних умовах?

– Ми не виключаємо із переліку наших послуг проведення і такої роботи. Адже ви помітили, що ми знаходимося у такому трохи асоціальному районі міста (р-н Кут – прим. авт.). Ми будемо проводити профілактичну роботу. Збираємося активно займатися фандрейзингом – пошуком додаткових засобів для нашої роботи. В перспективі маємо реалізувати кілька просвітницьких проектів. Одним із них є надання можливості навчання комп’ютерної грамотності, вивчення іноземних мов, організація спортивної діяльності тощо. Це насамперед потрібно для того, щоб трохи «оживити» мікрорайон, щоб залучати молодь до діяльності. Є відповідні напрацювання та плани, але це залишається ще в перспективі. Я, переважно, люблю декларувати вже зроблену роботу.