Жіночий консорціум України - це об’єднання, засноване жіночими громадськими організаціями, для забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків та благополуччя дітей в Україні.

БІЛЬШЕ

Питання жіночого політичного лобі — питання справедливості, — Поровська

 Гендерна нерівність та дискримінація гальмують розвиток країни в цілому. Про це говорять гендерні експертки та активісти.
До розмови у студії приєдналась Віра Поровська, керівниця проекту Жіночого консорціуму «Створення жіночого політичного лобі в Україні».

Ольга Веснянка: Пані Віро, як ви вважаєте, чи не залишиться поза увагою в Україні 5 ціль сталого розвитку стосовно гендерної рівності?

Віра Поровська: Згідно з Цілями тисячоліття, у 2015 році ми мали б досягнути рівня 30% жінок на всіх рівнях прийняття рішень. В реальності зараз тільки 12% у Верховній Раді. В обласних і міських радах ситуація дещо краща, але до 30% вона не дотягує.
Незважаючи на те, що ми маємо закон про партії, в яких прописана 30% квота, ми не маємо механізму її впровадження. Результатом є відсутність механізму блокування тих партій, які не ввели цю квоту у свої партійні списки. Також відсутній механізм почерговості у закритих партійних списках. Вийшло так, що жінки часто опинялися в кінці списку, і навіть якщо партія вигравала якусь кількість місць, жінки в них просто не потрапляли.

Ольга Веснянка: Це стало темою багатьох круглих столів по Україні. Розкажіть про цю роботу Жіночого консорціуму.

Віра Поровська: Ми зараз впроваджуємо новий проект, який розпочався у травні, — «Побудова жіночого політичного лобі». Ми працювали в 12 регіонах, які побудовані за кластерним принципом. Кожен кластер — це три області. В кожній з цих областей були проведені круглі столи, які зосереджували увагу на стратегіях посилення ролі жінок на політичній арені. Вони мали великий резонанс в регіонах. Люди, здебільшого жінки, дуже підтримували ідею. І разом з тим, багато чоловіків, частина з яких брала участь в наших круглих столах, були налаштовані категорично проти такої ідеї. Часом навіть дуже агресивно. Це нам дає основу для розуміння того, як працювати з різними категоріями людей у громадах.

Ірина Соломко: Чому такий спротив був? Яка була аргументація?

Віра Поровська: Спротив викликала наша позиція твердого дотримання квоти. Деякі чоловіки, серед яких були і такі, що мали науковий ступінь, висловили думку, що квота — це приниження гідності жінки. Така система, на їх думку, буде залучати у партію неспроможних людей, тому що, якщо жінка не досягла певного рівня багатства і не може оплачувати свою кампанію, вона не має права балотуватися у виборах. Це дуже сексистський підхід.

Ольга Веснянка: Ми багато волонтерів і волонтерок нині знаємо, які, дійсно, не є багатими людьми, але їх багатство у гідності.

Віра Поровська: Навіть, якщо розглянути жіночий професорський склад. Вони також не є багаті люди, і тим не менше, могли би долучитися з великою користю для суспільства і проводити зміни, які зараз започатковуються. Тобто, якщо ми говоримо про суспільство, про те, що чоловіки і жінки є нероздільними частинами цього суспільства, то цілком резонно було б припустити, що і у владі повинні бути як чоловіки, так і жінки, тому що тільки так можна будувати успішне суспільство.

Ірина Соломко: А де вищий показник жінок на посадах місцевих рад на сході чи на заході країни?

Віра Поровська: Це не захід і не схід. Ці регіони дуже часто демонструють одну і ту ж поведінку. Патерналістські моделі дуже притаманні, як східним регіонам, через засилля Московського патріархату, так і західним, традиційно патерналістським регіонам, які вважають, що жінка — це щось дуже добре, але це «добре» треба тримати вдома.

Ольга Веснянка: До речі, раніше в студії «Громадське радіо» був соціолог Віталій Юрасов, який підтвердив, що на західній Україні великий відсоток опитаних як чоловіків, так і жінок, воліють, аби жінка повернулася до своєї традиційної ролі у сім’ї. І я так розумію, цьому ви будете опонувати на Першому всеукраїнському Форумі Політичного українського лобі (ПУЛ) жінок, який розпочнеться 1 липня і неформально триватиме до 3 липня, «Жінка в сучасній українській політиці: стратегії участі та перспективи».
Кого ви хочете там зібрати, чому навчити, які рішення винести?

Віра Поровська: Коли ми говоримо про жіноче політичне лобі, ми мамо на увазі саме політичне лобі, створене знизу. Це в основному активні громадські організації, активісти, які зберуться разом і вироблять стратегію підвищення участі жінок у політичному житті країни. Ми запросили на форум двох депутаток із між фракційного депутатського об’єднання «Рівні можливості», яке працює у напрямку гендерної рівності.
В кінці цього форуму ми будемо розробляти пропозиції до різних частин суспільства, щоб зсунути з мертвої точки дискримінаційну позицію суспільства щодо жінок.
Коли я дізналася, що в 2030 році вже заявлені цілі паритетної демократії 50 на 50, мене це дуже потішило.
До речі, на минулому тижні міжфракційне об’єднання «Рівні можливості» презентувало проект, у якому викладений намір запровадити 40% квоту для виборчих списків. В Молдові, наприклад, цей закон уже прийнятий.

Ольга Веснянка: Які інститути допомагають створенню жіночого політичного лобі в Україні?

Віра Поровська: Зараз складно сказати, які інституції будуть нам допомагати, адже ми ще на початку цього проекту. Звичайно, хотілось би бачити всі органи влади. Як показує форум зацікавленість до проекту є серед українських депутаток районних, міських, обласних рад, і навіть кілька депутаток приїжджають із сільських рад.
Громадське радіо


Джерело: Громадське радіо 04 липня 2016


Тегижінки,   дискримінація,   вибори,   політика,   гендер,   Жінки

Додати коментар   Коментарi (0)

НАШІ ПРОЕКТИ

Альтернативна доповідь про впровадження Конвенції ООН про права дитини, підготовлена дітьми

 

Альтернативний звіт про дотримання Україною положень Конвенції ООН про права дитини за період з 2011 по 2018 роки (від коаліції неурядових організацій)

Альтернативний звіт про реалізацію Україною положень Конвенції ООН про права дитини є результатом спільної роботи експертів громадського сектору в сфері захисту прав дитини. Документ містить актуальну інформацію про виконання Україною положень Конвенції ООН про права дитини за період, що пройшов з моменту отримання Україною рекомендацій Комітету ООН з прав дитини стосовно розгляду останнім зведеної третьої та четвертої державної доповіді (2011 рік) по 2018 рік включно.
 

Голоси дітей – проти насильства щодо дитини

Слова дітей з усього світу про попередження насильства щодо дитини відобразились на сторінках книги " Голоси дітей - проти насильства щодо дитини".
 

Гуманітарна допомога в Сумській області родинам внутрішньо переміщених осіб

Сумщина – один із тих українських регіонів, що дуже потерпає від агресії РФ, чия армія обстрілює прикордоння регіону практично щодня. Як наслідок обстрілів – відсутність електрики, тобто світла і тепла, що особливо взимку є неабиякою проблемою, особливо для родин із дітьми. Саме тому Сумщина під пильною увагою нашої команди, бо попри все регіон ще й приймає внутрішніх переселенців.