Жіночий консорціум України - це об’єднання, засноване жіночими громадськими організаціями, для забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків та благополуччя дітей в Україні.

БІЛЬШЕ

Чоловіки частіше скаржаться на службові сексдомагання, ніж жінки, – експерт

З понад 1500 судових рішень, які доступні у Єдиному реєстрі судових рішень, виявлено тільки 60, в яких є словосполучення «сексуальне домагання». З них тільки – 17, які стосувалися домагань безпосередньо чи опосередковано на робочих місцях. І з цих сімнадцяти – 13 – це позови чоловіків з вимогою спростувати недостовірну інформацію та відшкодувати їм моральну шкоду за надумані домагання, яких вони не вчиняли.

Про це  10 березня, під час прес-конференції на тему: «Дискримінація за ознакою статі в судах. Результати моніторингу судових рішень з питань захисту від ґендерної нерівності», яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомила юрист, адвокат ГО «Центр «Жіночі перспективи», керівник проекту «Забезпечення принципу ґендерної рівності та недискримінації при здійсненні правосуддя в Україні» Галина Федькович.

- Тобто близько 60 відсотків справ – це є позови осіб щодо яких були звинувачення у сексуальних домаганнях і котрі звернулися до суду з позовами, аби їх права були захищені. Оскільки таким розповсюдженням інформації про вчинені ними сексуальні домагання було порушено їхнє право про захист честі, гідності та ділової репутації, - каже вона.

За словами юриста, у двох справах жінки подавали зустрічний позов.

- Це означає, що в нас проблема сексуальних домагань залишається прихованою, що жінки не звертаються з такими проблемами до правоохоронних органів та до суду, зважаючи на тиск стереотипів, які є в нашому суспільстві. Тобто у нас вважають, що жінка сама винна, що вона провокує на такі дії, - зауважила Галина Федькович.

Юристи наголосили, що суди не задовольняли позови чоловіків, якщо приводом для нього було звернення жінки в компетентні органи і завдання цим йому моральної шкоди.

- Кожна особа має право на звернення до компетентних органів за захистом своїх прав. І інформація, надана в такі органи, не може вважатися розповсюдженням інформації, незважаючи на те – достовірна вона чи ні. Однак, у випадках, коли жінки, які були жертвами сексуальних домагань, розповіли іншим працівникам і ті були допитані судом, як свідки, це вже кваліфікується як передача інформації третім особам. І тут в багатьох справах суд зобов’язав відповідачку спростувати інформацію та сплатити певну суму моральної шкоди. Хоча були випадки, коли суди і тут відмовляли, - каже юристка.

Юрист нагадала, що з 2006 року в Україні діє Закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків», в якому є норми, що передбачають захист від сексуальних домагань на робочому місці. Там також прописані обов’язки працедавців про недопущення цих сексуальних домагань. А в 2012 році були внесені зміни, які вимагають, щоби докази надавав саме відповідач.

Також Федькович зауважила, що в жодній з цих справ не було посилань ані суду, ані сторін на Закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків», ні на норми європейської конвенції з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок.

Довідка

Моніторинг судових рішень з питань захисту від ґендерної дискримінації проводила ГО «Центр «Жіночі перспективи» за підтримки проекту USAID «Справедливе правосуддя».

У рамках проекту було проаналізовано майже 1 500 судових рішень у цивільних, кримінальних та адміністративних справах.

Окрім того, було організовано фокус-групи із суддями та адвокатами, в яких обговорили проблеми захисту від дискримінації за ознакою статі у судах.

Аналіз судових рішень, зокрема, показав, що, незважаючи на те, що Закон України «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків» діє з 2005 року, судова практика із застосування норм цього закону є незначна – лише 132 судових рішення містять посилання на цей закон.

Норми закону про захист від сексуальних домагань практично не застосовують, а майже 80% справ, пов’язаних із сексуальними домаганнями на робочому місці, стосуються позовів від чоловіків, яких звинувачували в сексуальних домаганнях. Саме чоловіки вимагали захисту своєї честі, гідності, ділової репутації, визнання інформації про вчинення сексуальних домагань недостовірною, а також її спростування та відшкодування моральної шкоди.

Проект USAID «Справедливе правосуддя» працює в Україні з жовтня 2011 року. Мета проекту – сприяти утвердженню верховенства права в Україні через підтримку судової реформи, підвищення рівня прозорості та підзвітності судової системи, поліпшення обізнаності громадян із діяльністю судової системи та зростання довіри суспільства до судової влади.


Джерело: dailylviv.com 11 березня 2016


Тегинасильство щодо жінок,   гендерна нерівність,   сексуальне насильство,   насильство щодо чоловіків,   насильство

Додати коментар   Коментарi (0)

НАШІ ПРОЕКТИ

Альтернативна доповідь про впровадження Конвенції ООН про права дитини, підготовлена дітьми

 

Гуманітарна допомога в Сумській області родинам внутрішньо переміщених осіб

Сумщина – один із тих українських регіонів, що дуже потерпає від агресії РФ, чия армія обстрілює прикордоння регіону практично щодня. Як наслідок обстрілів – відсутність електрики, тобто світла і тепла, що особливо взимку є неабиякою проблемою, особливо для родин із дітьми. Саме тому Сумщина під пильною увагою нашої команди, бо попри все регіон ще й приймає внутрішніх переселенців.
 

Голоси дітей – проти насильства щодо дитини

Слова дітей з усього світу про попередження насильства щодо дитини відобразились на сторінках книги " Голоси дітей - проти насильства щодо дитини".
 

Альтернативний звіт про дотримання Україною положень Конвенції ООН про права дитини за період з 2011 по 2018 роки (від коаліції неурядових організацій)

Альтернативний звіт про реалізацію Україною положень Конвенції ООН про права дитини є результатом спільної роботи експертів громадського сектору в сфері захисту прав дитини. Документ містить актуальну інформацію про виконання Україною положень Конвенції ООН про права дитини за період, що пройшов з моменту отримання Україною рекомендацій Комітету ООН з прав дитини стосовно розгляду останнім зведеної третьої та четвертої державної доповіді (2011 рік) по 2018 рік включно.