Дослідження передумов запровадження нової практики допиту опитування дитини, яка постраждала від сексуального насильства

За даними різних джерел, сексуальне насильство щодо дітей в Україні набуло тривожних масштабів. Результати опитувань дітей свідчать, що кожна п’ята дитина в Україні зазнавала різних форм сексуального насильства. У понад 80% таких випадків злочинці були знайомими для дітей людьми, у 90% випадків про насильство відносно дітей у відповідні органи ніхто не повідомляв.

Дослідження передумов запровадження нової практики допиту опитування дитини, яка постраждала від сексуального насильства було проведене Жіночим консорціумом України  за підтримки БІСЕ(Міжнародного католицького бюро дитини) у 2015 році.Дані дослідження засвідчують , що є нагальна потреба захисту дітей, які потерпіли від сексуального насильства шляхом створення друхніх практик допиту/опитування дитини у процесі кримінального впровадження.

У випадку відкриття кримінального провадження, здійснення досудового слідства та передачі матеріалів до суду на практиці дитина має дати свідчення щонайменше тричі, оскільки обов’язковими є допит слідчим потерпілої особи для встановлення обставин скоєння злочину і висунення обвинувачення винній особі, опитування під час психолого-психіатричної експертизи у випадках розбещення або опитування під час судово-медичної експертизи та свідчення в суді. Разом з тим, як свідчать результати дослідження, здебільшого кількість опитувань значно більша, і бували випадки, коли дітей опитували понад 100 разів.

Така ситуація є неприпустимою, оскільки призводить до зайвої травматизації дитини, адже кожна нова розповідь про події – це нове їх переживання.В ході опитувань з’ясувалося, що більшість спеціалістів (слідчих, суддів тощо) не підготовлені для допиту дітей, що постраждали від сексуального насильства.На сьогодні не існує офіційно унормованих вимог щодо спеціальної підготовки психологів, які мають бути присутні під час допиту дитини, що постраждала від сексуального насильства. Завдання психолога – стежити за тим, щоб під час допиту дитина не була психологічно травмована, а також допомогти слідчому встановити необхідний контакт із нею.

Більшість країн уже довели можливість запровадження дружньої практики допиту дитини: коли вона лише один раз приїжджає до спеціального приміщення і дає необхідні свідчення. Мультидисциплінарні команди, які працюють у цих приміщеннях, мають можливість провести відповідний допит дитини, здійснити психолого-психіатричну та судмедекспертизу на місці. Свідчення, які надає дитина, фіксуються відповідним чином, що дає можливість використовувати отриману інформацію в судах.
Ми глибоко переконані, що в Україні існують усі необхідні умови для запровадження дружньої практики допиту. І сподіваємося, що цей звіт посприяє цьому процесу.