
Так склалося, що робота у Вишгороді можлива лише в неділю, і дуже часто саме цю ніч припадають масовані обстріли. Але щоразу, попри втому, тривогу й недосип, наші колеги залишаються готовими підтримувати тих, хто зараз найбільше потребує допомоги.
Автор: Жіночий консорціум України
Джерело: https://wcu-network.org.ua/
Сьогодні хочу висловити величезну вдячність команді Київського хабу. Попри безсонну й страшну ніч, вони з самого ранку вже поїхали працювати у Вишгород.
Так склалося, що робота у Вишгороді можлива лише в неділю, і дуже часто саме цю ніч припадають масовані обстріли. Але щоразу, попри втому, тривогу й недосип, наші колеги залишаються готовими підтримувати тих, хто зараз найбільше потребує допомоги.
Окремо хочу звернути увагу ще на один дуже важливий момент. Попри безсонну ніч, більшість батьків зранку привели дітей на заняття з психологами. Багато хто говорив приблизно одне й те саме: «Ми не хотіли пропускати, бо дітям це дуже потрібно».
Це ще раз нагадує, наскільки важливою є наша робота. Вона дає людям не лише підтримку, а й відчуття стабільності, безпеки та турботи навіть у найважчі дні.
Дякую кожному!
Координаторка Київського хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III» Вікторія Василевська.
Проєкт впроваджується у співпраці та за підтримки ERIKS Development Partner та Radio Aid (Швеція).







22 вересня 2026 р.
Нещодавно ми розповідали як фахівчині Запорізького хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» працюють з мамами і бабусями, які живуть у шелтері для ВПО «Червона Калина». А сьогодні розповідь про те, як вони працюють з тамтешніми дітьми.

21 вересня 2026 р.
За фінансової підтримки Ради Європи Жіночий консорціум України реалізує проєкт «Підтримка без бар’єрів», спрямований на захист прав дітей з інвалідністю та посилення спроможності фахівців MHPSS та не-MHPSS, які працюють із дітьми.

17 вересня 2026 р.
Іноді про себе легше розповісти не словами, а через образ. А про командну роботу не говорити, а спробувати її на практиці. Саме так три арт-терапевтичні заняття для підлітків у Миколаївському хабі проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» перетворилися на простір для самопізнання, спілкування та командних відкриттів.