Відновлення після бурі: як повернути дитині відчуття безпеки після емоційних криз

Війна, тривоги, розлука з близькими, невизначеність майбутнього... Через війну українські родини п`ятий рік живуть у стані хронічного стресу. У таких умовах навіть найміцніші стосунки проходять через випробування. Втома накопичується, емоції виходять з-під контролю, а звичайні побутові ситуації іноді переростають у конфлікти та болючі слова.

Саме тому команда проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III» провела онлайн-тренінг «Відновлення після бурі: як повернути дитині відчуття безпеки та поваги до її прав після емоційних криз».

Психологиня-психотерапевтка Тетяна Пашко запропонувала учасникам поглянути на сімейні конфлікти не лише через призму емоцій, а й через права дитини.

«Повернення у стосунки після сварок – складна тема», – зазначила спікерка на початку зустрічі. Адже сьогодні багато українських родин живуть в умовах постійної напруги, яка впливає на здатність дорослих регулювати власний емоційний стан.

Під час тренінгу учасники розглянули реальний кейс родини, де батько перебуває на фронті, а мама самостійно несе відповідальність за виховання дев’ятирічної доньки та повсякденне життя сім’ї. Постійний страх за чоловіка, відсутність підтримки, перевтома та накопичений стрес поступово призвели до емоційної кризи у стосунках між матір’ю та дитиною.

За словами Тетяни Пашко, такі ситуації сьогодні є надзвичайно поширеними. Важливо розуміти, що емоційна криза в родині – це не окремий конфлікт, а системний процес, який має характерні ознаки. Серед них: гострі реакції на незначні події, взаємні звинувачення та критика, а також емоційне відчуження між членами родини.

Особливу увагу спікерка приділила тому, як такі ситуації впливають на дитину.

Сучасний підхід до захисту прав дітей розглядає дитину як повноцінного суб’єкта права, а не як об’єкт батьківської влади. Саме тому крик, приниження чи психологічний тиск з боку дорослих слід розглядати не лише як емоційну реакцію, а й як порушення права дитини на безпеку, гідність та ненасильницьке середовище.

Коли дорослий кричить, дитина сприймає це як загрозу. Її нервова система автоматично переходить у режим захисту: дитина може агресувати, протестувати, уникати контакту або, навпаки, завмирати та емоційно відсторонюватися. Часто саме ці реакції батьки помилково сприймають як неслухняність або неповагу.

При цьому, тривале перебування дитини у середовищі емоційної нестабільності може призводити до підвищеної тривожності, труднощів із концентрацією уваги, навчанням та формуванням довіри до світу.

Тетяна Пашко представила учасникам концепцію «Розрив та відновлення», розроблену американськими дослідниками. Згідно з нею, будь-які живі стосунки складаються з трьох природних етапів: гармонії, конфлікту та відновлення.

Як зазначила спікерка, ідеальних батьків не існує. Конфлікти є нормальною частиною взаємин. Найважливішим є те, чи здатні дорослі після конфлікту повернутися до дитини та відновити довіру.

«Відновити стосунки можна!», – наголосила спікерка. Для цього психологиня запропонувала чотирикроковий протокол виходу з кризи.

Перший крок. Взяти відповідальність за власний емоційний зрив та прямо сказати дитині про це, не перекладаючи провину на неї.

Другий крок. Визнати та прийняти почуття дитини, дати їй можливість прожити образу, страх чи гнів у безпечному просторі.

Третій крок. Відновити відчуття безпеки через слова підтримки, фізичну присутність та запевнення, що любов і стосунки залишаються незмінними навіть після конфлікту.

Четвертий крок. Спільно обговорити ситуацію після того, як усі заспокояться, та домовитися, як діяти у схожих обставинах у майбутньому.

За словами спікерки, дослідження останніх років демонструють, що діти, які бачать приклади здорового відновлення стосунків після конфліктів, часто виростають більш життєстійкими, ніж ті, хто живе в середовищі зовнішньої безконфліктності.

Під час тренінгу учасники активно ставили запитання, ділилися власним досвідом та роздумами. Багато хто відзначав, що вперше подивився на сімейні конфлікти крізь призму прав дитини та відповідальності дорослих за емоційну атмосферу в родині.

Одна з учасниць тренінгу, Олена Сагайдак, поділилася власним висновком: «У мене троє дорослих дітей, і, проаналізувавши наше життя, переконана, що більшість конфліктів між нами відбувалися на фоні нашого емоційного стану. Якщо ми реагуємо спокійно і зважено, то й дитина відчуває себе у безпеці, а всі проблеми можна вирішувати спокійно і розумно».

Тренінг ще раз нагадав важливу істину: діти не потребують ідеальних дорослих. Вони потребують дорослих, які здатні визнавати помилки, поважати почуття дитини та повертатися до неї після будь-якої бурі.

Нагадаємо, що проєкт «Допомога, відновлення, відбудова заради дітей та України, про яку вони мріють» і стартував влітку 2022 року у п’яти регіонах: Запорізькій, Сумській, Миколаївській, Київській та місті Києві. А з початку літа 2024 року у цих же регіонах стартував проєкт «Допомога, відновлення, відбудова заради дітей в Україні. Частина-ІІ». За більш як два роки роботи десятки тисяч сімей з дітьми, людей з інвалідністю та похилого віку, ВПО, що найбільше постраждалими від війни отримали гуманітарну та соціально-психологічну допомогу, діти отримали гранти на реалізацію своїх ініціатив у громадах, жінки пройшли навчання у грантовій школі та отримали гранти на розвиток малого бізнесу. Серед багатьох позитивних результатів проєкту став посібник із правилами гуманітарної роботи для ГО, який команда проєкту створила, спираючись на власний досвід роботи. 

Проєкт впроваджується у співпраці та за підтримки ERIKS Development Partner та Radio Aid (Швеція).