У закладах соцреабілітації дітей б’ють і не дають зв’язатися з рідними

До закладів соціальної реабілітації потрапляють не тільки складні діти, а й просто ті, які не потрібні батькам. Але ставлення до всіх однакове — побиття, агресія, погрози, сексуальні домагання, усілякі заборони та позбавлення особистого простору.

Однак діти, в силу віку, незнання своїх прав, уразливого стану в закритому закладі, бояться говорити про такі речі і змушені терпіти. Більше того, у закладах соціальної реабілітації діти практично позбавлені права як листування, так і телефонного спілкування. Усі телефонні розмови та побачення з рідними відбуваються в присутності вихователя або директора установи і тільки з дозволу адміністрації. Вихованці часто позбавлені можливості не тільки виходити за межі закладу, а й вільно пересуватися його територією.

Практика повного обмеження спілкування із зовнішнім світом виключає будь-яку можливість повідомити за межі закладу про випадки насильства. Єдина можливість розповісти про це — спілкування з рідкісними відвідувачами, наприклад з волонтерами або представниками неурядових організацій.

Але діти страждають не тільки від насильства, обмеження свободи і спілкування із зовнішнім світом — у таких установах за нормальне вважається позбавлення права на приватність і особистий простір. У дітей немає повноцінного доступу до особистих речей (як правило, особисті речі — це тільки засоби особистої гігієни, решта заборонено). Спальні місця вихованців розташовані в одному приміщенні, незалежно від вікових, педагогічних і психологічних особливостей. У дітей немає навіть можливості усамітнитися в душовій або туалеті — супровід постійно і повсюдно.

Умови утримання дітей також викликають питання. Душові і туалети не тільки знаходяться в жалюгідному стані, але до них обмежений доступ. Прийняти гарячий душ у дітей є можливість тільки під час щотижневого походу до лазні, в інші дні вони можуть тільки обмитися холодною водою з-під крана.

Ще одна проблема — температура приміщень, яка оптимальною буває, як правило, тільки в приміщенні адміністрації. У спальнях ж, як і в класних кімнатах, досить холодно.

Як повідомляв «Ракурс», половина дітей у закладах соціальної реабілітації перебуває там не за рішенням суду, а за згодою батьків.