
Ромські діти в Україні не охоплені дошкільною освітою, а в середній школі їм важко навчатися. Про це свідчать результати дослідження стартових умов дітей з ромських громад в контексті доступності до освіти, проведеного національною мережею REYN Україна, які представила на круглому столі в Укрінформі волонтер цієї мережі Галина Юрченко.
Автор: УКРІНФОРМ
Ромські діти в Україні не охоплені дошкільною освітою, а в середній школі їм важко навчатися.
Про це свідчать результати дослідження стартових умов дітей з ромських громад в контексті доступності до освіти, проведеного національною мережею REYN Україна, які представила на круглому столі в Укрінформі волонтер цієї мережі Галина Юрченко.
“Дошкільною освітою ромські діти не охоплені, і переважно знаходяться вдома під опікою матерів, бабусь, старших дітей”, - зазначила Юрченко.
За її словами, причина того, що ромські діти не охоплені дошкільною освітою, в тому, що батьки більше зосередженні на задоволенні базових потреб - житло, одяг, харчування, а освіту, розвиток дитини вважають другорядними. Ще одна причина - відсутність підходів до дітей з ромських родин у вчителів, додала вона.
Водночас щодо рівня освіти ромських батьків в контексті того, чи можуть вони допомагати своїм дітям виконувати домашнє завдання, займатися їх раннім розвитком, то дослідження засвідчило, що лише 49% батьків на Закарпатті мають базову освіту, невеликий відсоток мають загальну середню та професійну освіту, і 22% взагалі освіти не мають і є неписемними. На Львівщині лише 1,9% батьків не мають освіти, а на Харківщині - 4,3%, - поінформувала Юрченко.
Щодо знання батьками з ромських родин української мови, то, згідно з дослідженням, на Львівщині та Харківщині роми вільно володіють українською мовою, на Закарпатті, за словами Юрченко, менша частина батьків знає українську мову, відповідно, їхні діти, приходячи до дитячих садочків чи школи, найчастіше української мови не знають. Щодо економічного становища, то низький відсоток батьків працевлаштовані і мають стабільну роботу, в той же час середня кількість дітей в ромських родинах становить 3 дитини.
“Ми досліджували економічне становище дітей в цих сім’ях, і дізналися, що на Закарпатті 54,4% дітей часом лягають спати голодними, тоді як в інших областях ситуація не така критична. Хоча у Львівській області ми спостерігаємо ситуацію, за якої діти хоч і не голодні, але часто не мають одягу і взуття”, - розповіла Юрченко.
Також в ході дослідження 35% ромських батьків на Закарпатті заявили, що їхнім дітям важко навчатися, зокрема, проблеми виникають при письмі, читанні, вивченні математики. Це свідчить, за словами Юрченко, про низький рівень дошкільної підготовки. 11% ромських батьків заявили, що їхні діти зазнають цькування в школі. Допомагають своїм дітям із виконанням домашніх завдань лише 0,7% ромських батьків.
Інші батьки не допомагають при виконанні домашніх завдань через те, що самі не володіють цим матеріалом, або вважають що їхня дитина і так справляється.
На Львівщині 7,3% ромських батьків зазначили, що їхнім дітям складно навчатися в школі, серед причин - часті хвороби і пропуски занять і негативне ставлення вчителів. Допомагають своїм дітям 8,7% батьків, 21% батьків заявили про цькування їхніх дітей у школі.
В деяких сім’ях діти взагалі не відвідують школу, їхні батьки заявили про те, що їм дорого купувати шкільне приладдя, також сім'ї часто переїжджають.
На Харківщині, як свідчить дослідження, 32,7% ромських батьків допомагають дітям з виконанням домашніх завдань. Серед проблем зазначають негативне ставлення вчителів, матеріальні проблеми і сімейні обставини.
Також дослідники ставили питання стосовно обізнаності ромських родин щодо медичних послуг. Так, за даними дослідження 76% опитаних підписали декларацію з лікарем первинки, 16% не знали, що таку декларацію треба укладати, 58% опитаних робили своїм дітям щеплення від кору, 50% заявили, що їх діти хворіють один раз на пів року, 21% - що хворіють один раз на місяць.
Як відзначила на круглому столі, менеджер програми "Ранній розвиток дитини" Фундацій відкритого суспільства Сільвія Паллагі, для розвитку здібностей дітей, забезпечення їх прав на освіту та створення умов для старту в житті важливо звертати увагу на такий аспект, як ранній розвиток, який можливий, перш за все, за сприятливих соціальних умов, соціальних послуг для дітей, таких як дошкільна освіта, подолання бідності.
Дослідження було проведено у 2019 році у Львівській, Харківській та Закарпатській областях і охопило 1667 дітей з ромських громад; було опитано 95 батьків та 429 матерів.
У Львівській області проживають 1200 ромів, у Харківській області - 2300, в Закарпатській - 60 тисяч

23 липня 2026 р.
Чому одна дитина постійно ображається, що брата чи сестру люблять більше? Чи справді все потрібно ділити порівну? І як реагувати на дитячі сварки так, щоб вони не перетворювалися на довічну образу? Саме про це говорили учасники онлайн тренінгу «Сіблінгові війни у кризові часи: як збалансувати дитячу конкуренцію та захистити право кожної дитини на батьківський ресурс», який у межах проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III» провела психотерапевтка Тетяна Пашко.

23 липня 2026 р.
Літня школа «Лабораторія впливу "Child Rights Makers"», що діє у межах проєкту «Зміцнення громадянського суспільства для забезпечення прав дітей», триває. І кожен день тут наповнений новими знайомствами, відкриттями, дискусіями та спільною роботою. Вони малюють, сперичаються, працююють в командах, говорять про права дітей, булінг, власний досвід і майбутні зміни.

22 липня 2026 р.
Вісім команд із різних регіонів України, десятки дітей, педагоги й ментори зібралися на Літній школі «Лабораторія впливу "Child Rights Makers"», щоб зробити перший крок до великої спільної справи – дослідження того, як в Україні реалізуються права дитини.