
Зафіксовано нову гру "Зникнути на 24 години", яка націлена на дітей. Суть гри – дитина повинна зникнути на 24 години, щоб батьки та друзі не могли її знайти. Про причини, які штовхають дітей до подібних ігор розповіла кандидат психологічних наук, експерт з психологічної кібербезпеки, президент МАНЕМ Наталія Бугайова у коментарі журналісту УНН.
Автор: УНН
Зафіксовано нову гру "Зникнути на 24 години", яка націлена на дітей. Суть гри – дитина повинна зникнути на 24 години, щоб батьки та друзі не могли її знайти. Про причини, які штовхають дітей до подібних ігор розповіла кандидат психологічних наук, експерт з психологічної кібербезпеки, президент МАНЕМ Наталія Бугайова у коментарі журналісту УНН.
Психолог зазначила, що підлітки вже вийшли з малолітнього віку, проте ще не стали дорослими. Вони хочуть бути самостійними, але нести повною мірою відповідальність за власні вчинки ще не можуть.
“Підлітковий вік — період вторинної соціалізації, коли думка однолітків значить набагато більше, ніж думка батьків та інших дорослих. У цьому віці підлітки нерідко знецінюють батьків, особливо, якщо ті не приділяють їм достатньо уваги або ж конфліктують з ними. Беручи участь в екстремальних іграх, підлітки не тільки прагнуть випробувати себе та довести оточуючим, що здатні на ризиковані вчинки, але і хочуть визначити власну цінність для оточуючих та перевірити ступінь любові батьків. Слід пам’ятати, що до участі в грі підлітка може підштовхнути сварка з батьками, вчителями або однокласниками”, — сказала Бугайова.
За її словами, діти мають незрілу психіку, їм притаманне прагнення до всього нового, незвичного, ризикованого, вони досліджують навколишній світ, себе в ньому та власні можливості й межі та хочуть якомога швидше подорослішати та стати самостійними та незалежними. Саме це є вирішальним у залученні неповнолітніх в небезпечні та екстремальні ігри.
Також, вона зазначила, що не дивлячись на те, що гра “Зникни на 24 години” зараз розповсюджується, не слід списувати пропажу дитини виключно на гру, оскільки дитина може заблукати, стати жертвою кіднепінгу або нещасного випадку.
“У таких обставинах кожна хвилина безцінна, тому що на кону — життя дитини. Якщо пропала дитина, необхідно негайно повідомляти про це в поліцію. Не слід покладатись на власні сили та намагатися самостійно її знайти, обмежуючись дзвінками її друзям і знайомим, а також повідомленнями в соціальних мережах”, — розповіла Бугайова.
Окрім того, вона додала, що, час, витрачений батьками на самостійні пошуки, може бути витраченим даремно і стати вирішальним у порятунку дитини

27 липня 2026 р.
Як зрозуміти, чи справді в Україні дотримуються права дитини? Найкращу відповідь на це запитання можуть дати самі діти. Саме тому одним із найважливіших етапів роботи Літньої школи «Лабораторія впливу Child Rights Makers» стало створення моніторингового опитувальника, який уже незабаром допоможе дослідити, як діти оцінюють реалізацію своїх прав у різних громадах України.

27 липня 2026 р.
Метою конкурсу є залучення професійного виконавця, який забезпечить якісне проведення національного дослідження відповідно до міжнародних стандартів соціологічних досліджень та етичних принципів роботи з дітьми.

23 липня 2026 р.
Чому одна дитина постійно ображається, що брата чи сестру люблять більше? Чи справді все потрібно ділити порівну? І як реагувати на дитячі сварки так, щоб вони не перетворювалися на довічну образу? Саме про це говорили учасники онлайн тренінгу «Сіблінгові війни у кризові часи: як збалансувати дитячу конкуренцію та захистити право кожної дитини на батьківський ресурс», який у межах проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III» провела психотерапевтка Тетяна Пашко.