Перехід до іншої школи: Рада схвалила закон "Про освіту"

Верховна Рада прийняла закон "Про освіту", який започатковує реформу освіти в Україні.

"За" проголосували 255 народних обранців.

Зокрема, він передбачає реалізацію концепції Нова українська школа.

ЩО САМЕ ЗМІНЮЄ ЗАКОН:

Пояснює міністр Лілія Гриневич

1

Створення можливостей для розвитку компетентнісного навчання.

У концепції НУШ та в проекті Закону закладено ключові компетентності й наскрізні вміння, якими має володіти учень після закінчення школи.

Серед ключових компетентностей – вільне володіння державною мовою, математична, загальнокультурна та екологічна компетентності, підприємливість та інноваційність, економічна компетентність тощо.

А також наскрізні вміння – критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, вирішувати проблеми.

Як у зв’язку із цим зміниться школа?

Відбудеться перехід від школи, де дають лише інформацію, до школи, де дитина отримує знання, а також уміння їх застосовувати та цінності для оцінки навколишнього світу і дійсності.

Дуже важливо навчити дітей спілкуватись між собою, створити безпечне середовище для їхнього розвитку.

Таке навчання передбачає впровадження нових методик викладання, зміну формату спілкування учнів, учителів та батьків, упровадження проектної роботи та навчання через діяльність.

Усе це неможливо "впихнути" у 2-річну профільну старшу школу, де діти мають поглибити вивчення профільних предметів та підготуватися до складання зовнішнього оцінювання без шкоди для свого здоров’я.

Саме тому нам необхідно збільшити тривалість навчання на рік та запустити повноцінну старшу профільну школу, де діти отримуватимуть достатні знання для вступу до ВНЗ.

Нова старша профільна школа матиме ліцеї академічного та професійного спрямування.

В академічному ліцеї учень може поглибити знання та вступити до ВНЗ.

У професійному – поряд із загальною середньою освітою, – школярі отримуватимуть першу професію.

Реалізувати усі ці зміни можна лише через Закон.

Хочу наголосити, що загальна тривалість навчання – разом із отриманням вищої освіти – при цьому не зміниться. Нова українська школа дозволить перейти від 4-річного бакалаврату у ВНЗ до 3-річного за більшістю спеціальностей.

Дискусія про Закон тривала понад 3 роки. До неї долучились експерти, науковці, освітяни, батьки, студенти і роботодавці – усі зацікавлені групи.

До проекту було запропоновано 1705 поправок від народних депутатів.

"Ми максимально врахували поправки при доопрацюванні. 1098 з них", ­– запевнив глава Комітету з питань освіти Олександр Співаковський, під час розгляду документу в сесійному залі.

У сесійному залі були провалені майже всі поправки на яких наполягали депутати. Зокрема, щодо фінансування профтехосвіти з держбюджету, безоплатного забезпечення школярів посібниками, про релігійні школи, безоплатне харчування учнів, виділення коштів на підвищення кваліфікації вчителів та щодо звільнення педагогів за сепаратизм.

Велика дискусія під час розгляду розгорілася з приводу мовного питання, зокрема щодо права вивчення мов національних меншин. Законопроектом пропонується звузити використання мов нацменшин.

Міністр освіти Лілія Гриневич уточнила, що українську мову у школах починатимуть вводити дітям меншин поступово. "У п’ятому класі й потім розширюватиметься кількість предметів державною мовою. У 11-му дитина вчитиме всі предмети українською і лише кілька – мову, літературу – мовою меншин", – пояснила вона.

Кожному депутату в залі вручили роздруківку нової редакції статті. Поправки і доповнення були озвучені Співаковським та проголосовані з голосу.

Під час розгляду також знову обговорювалося питання доцільності введення 12-річної освіти. Зокрема, проти цієї норми виступали депутати від Радикальної партії.

Так Ігор Попов закликав "не робити зі школи шлюбну агенцію", а Олег Ляшко заявив, що дівчата вагітними будуть сидіти за партами.

Цікаво, що такі висловлювання народних депутатів обурили міністра охорони здоров’я Уляну Супрун, яка на своїй сторінці у Facebook засудила такі сексистські та ейджизькі висловлювання та навела статистику, що частка українок, які народили у віці до 18 років, всього 1,27%.