Міські діти частіше вдаються до злочинів, ніж сільські

Львів'янка Мар'яна Козій бідкається, що її 15-річний син став прогулювати уроки, інколи не приходить додому ночувати. Маму не вважає за авторитет, батько — у Чехії на заробітках.

"На днях помітила, що із книжки, де ховала заощадження, зникла частина грошей, - розповідає жінка. - У його кімнаті не знайшла ноутбуку. Боюся, аби син не потрапив під кримінал".

Психотерапевт Львівського обласного дитячого психоневрологічного диспансеру Надія Іванців радить з такими проблемами звертатися до лікаря. "Злочинність росте, бо у нас немає середньої верстви населення з постійним доходом. Діти та підлітки дуже вразливі, вони більше за інших відчувають злидні, - пояснює. - Якщо нормальна сім'я, батьки намагаються вирішити цю проблему. Серед моїх пацієнтів є діти, які щось вкрали у батьків, родичів, знайомих. Їх не ведуть під кримінал, але звертаються до лікаря. Невідомо, у що воно виллється в подальшому".

Каже, що місце проживання дитини не відіграє жодної ролі. "Знаю, що у місцевості, де спекотніший клімат, люди агресивніші, більш схильні до злочинів. Поведінка дитина напряму залежить від сім'ї, де вона виховується. Навіть від генетики стільки не залежить", - переконує.

У містах діти частіше вчиняють злочини, ніж у селах. Пояснює, що у місті більше спокус, можливостей, негативних прикладів. У селі працює таке поняття, як "стидно". Сільська дитина боїться оступитися, бо з покоління в покоління буде передаватися, що ти зробив погано. У місті такої громадської думки нема. У нормальних селах також міцніші сім'ї. У містах багато неповних.

Дві третіх усіх злочинів вчиняють діти з неблагополучних сімей, вихованці інтернатів. "Кажуть, що у складних сім'ях виростають позитивні діти, у нормальних – порушники. Таке трапляється, але це винятки. Насправді дитина — дзеркало сім'ї. Якщо чоловік б'є дружину, дитина також буде так поводитися. Інколи у нормальній сім'ї є надцінне ставлення до речей та грошей. Тоді дитина розуміє, що то еквівалент любові. У практиці були діти зі заможних сімей, які крали гроші у батьків. За них купували ласощі та пригощали інших дітей. Таким чином вони заробляли любов та увагу однолітків. Беруть те, що їм не додали батьки. Часто до депресій, суїцидів, крадіжок, алко- та наркозалежності схильні діти, чиї батьки на заробітках", - вважає психолог.

Торік на 100 неповнолітніх злочинців припадало 10 дівчат. Цього року вже 15. На психотерапевтичних групах для підлітків дівчатка розказують, що одна одній назначають "стрєлки", де з'ясовують стосунки. На них вони б'ються, дивляться, хто сильніший. Дівчата стають агресивніші. Часто діти перебувають у позиції жертви. Тоді намагаються швидше зайняти позицію насильника. То дуже серйозна патологія, така дитина потребує лікування.

Психолог радить батькам, аби намагалися зрозуміти свою дитину. Часто підлітки потрапляють під вплив поганої компанії. Діти ще не мислять перспективно. Не думають, що можуть потрапити у колонію. У них занижений поріг чутливості, вони менше відчувають небезпеку. Будь-яку ситуацію мають розв'язати батьки. Натомість вони стають агресивними, починають карати. Дитина отримує страх, замикається, йде своєю дорогою.