На честь 50-річчя працівники Київського метрополітену роздали найменшим пасажирам навчальні книжечки «Веселі правила Метроші». Рум'яний великоголовий хлопчик Метроша розповідає малюкам, як поводитися в підземці
Таку книжку можна було б виконати і більш якісно, вважає мама і психолог Вікторія Надикто: «Своїй дитині таку книжку навряд чи б купила, але син її переглянув з задоволенням. Там хороші картинки. Та й все, що пов'язано з механізмами, йому цікаво».
За задумом столичного метрополітену, хлопчик Метроша допомагає дітям, що загубилися в метро: заблукавши, діти повинні підійти до працівника станції, який відведе їх до батьків. Щоправда, не зовсім зрозуміло, чи то дитина повинна шукати міфічного Метрошу, чи то реального працівника станції, який навряд чи нагадує казкового персонажа.
А ось тут психолог Олена Кривошти виявила ляп. «Метроша говорить про обережність, але бачите чоловіка, який переходить дорогу? Нехай і по зебрі, але необережно, втупившись в мобільний телефон, тим самим подаючи дітям поганий приклад». Хоча її колега, психолог Світлана Ройз, з таким твердженням категорично не згодна. «В обов'язки батьків, - стверджує вона, - входить обговорення з дитиною правил, поданих у мультиплікаційній формі. І якщо, наприклад, чоловік невірно поводитсья на дорозі, завдання мами з татом звернути на це увагу дитини».
На жаль, із книжки незрозуміло, чому саме не можна сидіти на сходах і що трапиться, якщо засунути під поручні свої цікаві пальчики.
«Жовта лінія - це важливо, але от слова про вітер, який хоче всіх забрати в тунель, можуть дитину налякати, - відзначає Олена Кривошти.- Уява дитини настільки чіпка, що замість гарного результату (навчити поведінки в метрополітені) можемо отримати страх, адже злий вітерець може і погрожувати, і кудись тягнути». До речі, і ефектна дівчина в червоному, намальована, на погляд психолога, не для дітей, а радше для їх тат.
Як не дивно, в дитячій книзі ні на одній з картинок не намальовані мама з татом разом з дітьми. Так і тут - у вагоні одні діти. «Це, до речі, може наштовхнути дитину років 6-7 на самостійну вилазку в місто без батьків», - зауважує Олена.
На закінчення Метроша дарує дітям дуже «доступну» для дитячого сприйняття карту метро і обіцяє завжди бути поруч, оберігаючи наймолодших пасажирів. Дуже по орвеллівськи:
«Я побіг, бува мій любий
Знай, з тобою я усюди»
У цілому психологи погодилися, що книжка не так вже й погана, але її позитивний посил автори не змогли гідно реалізувати. Як резюмувала Олена Кривошти, у «Веселих правилах Метроші» хороша промальовування і в кращому випадку, діти будуть дивитися картинки, а от вірші важкуваті для дитячого сприйняття.
До речі, ідея виникнення Метроші зовсім не оригінальна. В кінці цього літа в Москві придумали персонажа, який навчає дорослих пасажирів правилами поведінки у метро за допомогою відеороликів. Правда, на відміну від українського тезки, московський Метроша цілком дорослий хлопець у фірмовій метрополітенівській формі і з голлівудською посмішкою.
