Безпечне та комфортне середовище для дітей – це не лише міцні стіни та надійне укриття, а й атмосфера підтримки і позитивних емоцій. Саме так вирішили учні Новопетрівського ліцею у Нових Петрівцях на Київщині, об'єднавшись у команду «Mood Makers» («Творці настрою»). І заходились реалізовувати свою ініціативу в межах проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III».
Автор: Жіночий консорціум України
Джерело: https://wcu-network.org.ua/
Безпечне та комфортне середовище для дітей – це не лише міцні стіни та надійне укриття, а й атмосфера підтримки і позитивних емоцій. Саме так вирішили учні Новопетрівського ліцею у Нових Петрівцях на Київщині, об'єднавшись у команду «Mood Makers» («Творці настрою»). І заходились реалізовувати свою ініціативу в межах проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III».
Нагадаємо, що ця ініціатива виникла з бажання восьмикласників підтримати молодших школярів, які навчаються за інтенсивною програмою «Інтелект України» і мають дуже насичений графік. Тому «Mood Makers» поставили собі за мету створити для малечі простір для емоційного розвантаження, творчості та живого спілкування.
Нещодавно команда «Mood Makers» офіційно розпочала свою роботу. Учні 7 класу: Соломія, Аліса, Євген та Марія, а також учні 8 класу: Аліна, Іванна, Назар та Ірина завітали до третіх класів свого ліцею. Зустріч пройшла неймовірно тепло та емоційно!
Спочатку підлітки провели із дітьми інтерактивну гру, а потім допомогли їм створити яскраві аплікації. Такі ігрові заняття не лише допомогли кожному проявити свою фантазію, а головне – були наповнені веселим спілкуванням та сміхом.
І це лише початок! Попереду в менторів візити до багатьох інших класів. Вони готові дарувати кожному таку необхідну сьогодні хвилинку емоційного відновлення.
Загалом ця ініціатива – чудовий приклад того, як учні можуть самостійно ставати агентами позитивних змін у своїй школі, виявляючи відповідальність, креативність і щире бажання допомагати іншим.
Нагадаємо, що проєкт «Допомога, відновлення, відбудова заради дітей та України, про яку вони мріють» стартував влітку 2022 року у п’яти регіонах: Запорізькій, Сумській, Миколаївсько-Херсонській, Київській та місті Києві. А з початку літа 2024 року у цих же регіонах стартував проєкт «Допомога, відновлення, відбудова заради дітей в Україні. Частина-ІІ». За більш як два роки роботи десятки тисяч сімей з дітьми, людей з інвалідністю та похилого віку, ВПО, що найбільше постраждалими від війни отримали гуманітарну та соціально-психологічну допомогу, діти отримали гранти на реалізацію своїх ініціатив у громадах, жінки пройшли навчання у грантовій школі та отримали гранти на розвиток малого бізнесу. Серед багатьох позитивних результатів проєкту став посібник із правилами гуманітарної роботи для ГО, який команда проєкту створила, спираючись на власний досвід роботи.
Проєкт впроваджується у співпраці та за підтримки ERIKS Development Partner та Radio Aid (Швеція).
13 жовтня 2026 р.
Коли навколо небезпечно й звичне життя постійно переривають повітряні тривоги, дітям особливо потрібні місця, де можна видихнути, побути собою, помріяти й відчути підтримку. Саме тому команда Запорізького хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» приходить туди, де їм зручно зустрічатися: до гімназії, спортивної школи та сільських осередків творчості.
12 жовтня 2026 р.
Фахівці, які щодня працюють із людьми, що пережили окупацію, переміщення, втрату дому та інші травматичні події, добре знають, як важливо бути поруч із тими, хто потребує допомоги. Але хто подбає про самого фахівця, який переживає десятки чужих болючих травм? Саме про це говорили під час дводенного тренінгу «Турбота фахівців про себе. Професійне вигорання та вторинна травма», який відбувся у межах проєкту «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізує за фінансування Ради Європи.
8 жовтня 2026 р.
Дитинство на Сумщині сьогодні важко назвати безтурботним. Повітряні тривоги, вибухи, постійна небезпека – усе це стає частиною щоденності, у якій діти мають не лише вчитися, гратися й дружити, а й якось давати раду страху, злості, суму та напруженню.
