
Популярність серіалів, визнають кінокритики, справді посилив карантин. Але справжній переворот стався у 2010-х. І серіалом цього десятиліття вважають "Ігри престолів".
Автор: ТСН
Сюжет серіалу стає ігровою моделлю для дітей.
Ще одну серію — і спати. Знайомі вам ці слова? Упродовж останніх 10 років, визнають кінокритики, увесь світ став залежним від серіалів. Однаково фанатіють і дорослі, і діти. Наприклад, от як зараз від південнокорейської стрічки "Гра в кальмара", де головні герої беруть участь в іграх на виживання. І вже в декількох країнах світу просять заборонити її перегляд дітям. Що робити, коли серіал, який хоче подивитися дитина, занадто жорстокий?
Про це йдеться 18 жовтня у сюжеті ТСН.
У цій родині ще два роки тому вечір за переглядом серіалу був великою рідкістю. Колекція настільних ігор — а їх під сотню — тут не вміщається на полицях.
"Карантин, мабуть, усіх нас змінив дуже сильно", — зазначає Тетяна Кур.
Ігри щовечора швидко набридли. Тож довелося шукати альтернативу. За останні півтора року, кажуть, подивилися з півтора десятка серіалів. Назви більшості з них 11-річна Ніна принесла зі школи.
Так вона дізналася й про новий південнокорейський серіал. У ньому понад чотири сотні людей грають у звичайні дитячі ігри. Щоправда, правила тут інакші — найдрібніша помилка вартує невдасі-гравцеві життя. Зрештою, з учасників виживає лише один і отримує гроші.
"Говорили про серіал "Гра в кальмара", потім у коридорах почали в неї грати", — розповідає шестикласниця Ніна.
"Вони все одно стикаються з цим контентом у соцмережах. І якщо сказати "не дивись той серіал", це не працює", — зазначає мама дівчинки Тетяна Кур. То як, якщо не забороною, знаходять вихід із такої ситуації в цій родині? Ми розповімо трохи згодом.
Популярність серіалів, визнають кінокритики, справді посилив карантин. Але справжній переворот стався у 2010-х. І серіалом цього десятиліття вважають "Ігри престолів".
Зараз на виробництво серіалів витрачають більше грошей, ніж на повноцінні фільми. Найпопулярнішими жанрами вважають комедії та жахи. А нині всі рекорди б'є "Гра в кальмара", в якому, за висновками фахівців, зашкалює рівень жорсткості. Небезпека ще в тому, що сюжет серіалу стає ігровою моделлю для дітей.
"Боюся, що світ накриє серія подібних імітацій цих змагань, тому нам потрібно це встигнути попередити", — застерігає психологиня Катерина Гольцберг.
Зокрема, у Великій Британії учні грають у ці ігри на перервах і б'ють тих, хто програв. В багатьох країнах влада вже звернулася до батьків з проханням заборонити перегляд "Гри в кальмара" дітям. Психологиня Катерина Гольцберг каже, що цей серіал і справді не для дітей, але забороняти перегляд в жодному разі не можна. Із дітьми до 12 років треба дивитися разом і обговорювати. Старших контролювати вже не вдасться. Тому їх треба підготувати до того, що вони можуть побачити.
Тетяна ж каже, що часто пояснює Ніні, що серіали — це вигадка і там багато перебільшень. Тож "Гру в кальмара" донька хоч і почала дивитися, але розуміє, що в реальному житті за такими правилами ніхто не грає.

23 липня 2026 р.
Чому одна дитина постійно ображається, що брата чи сестру люблять більше? Чи справді все потрібно ділити порівну? І як реагувати на дитячі сварки так, щоб вони не перетворювалися на довічну образу? Саме про це говорили учасники онлайн тренінгу «Сіблінгові війни у кризові часи: як збалансувати дитячу конкуренцію та захистити право кожної дитини на батьківський ресурс», який у межах проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III» провела психотерапевтка Тетяна Пашко.

23 липня 2026 р.
Літня школа «Лабораторія впливу "Child Rights Makers"», що діє у межах проєкту «Зміцнення громадянського суспільства для забезпечення прав дітей», триває. І кожен день тут наповнений новими знайомствами, відкриттями, дискусіями та спільною роботою. Вони малюють, сперичаються, працююють в командах, говорять про права дітей, булінг, власний досвід і майбутні зміни.

22 липня 2026 р.
Вісім команд із різних регіонів України, десятки дітей, педагоги й ментори зібралися на Літній школі «Лабораторія впливу "Child Rights Makers"», щоб зробити перший крок до великої спільної справи – дослідження того, як в Україні реалізуються права дитини.