
Популярність серіалів, визнають кінокритики, справді посилив карантин. Але справжній переворот стався у 2010-х. І серіалом цього десятиліття вважають "Ігри престолів".
Автор: ТСН
Сюжет серіалу стає ігровою моделлю для дітей.
Ще одну серію — і спати. Знайомі вам ці слова? Упродовж останніх 10 років, визнають кінокритики, увесь світ став залежним від серіалів. Однаково фанатіють і дорослі, і діти. Наприклад, от як зараз від південнокорейської стрічки "Гра в кальмара", де головні герої беруть участь в іграх на виживання. І вже в декількох країнах світу просять заборонити її перегляд дітям. Що робити, коли серіал, який хоче подивитися дитина, занадто жорстокий?
Про це йдеться 18 жовтня у сюжеті ТСН.
У цій родині ще два роки тому вечір за переглядом серіалу був великою рідкістю. Колекція настільних ігор — а їх під сотню — тут не вміщається на полицях.
"Карантин, мабуть, усіх нас змінив дуже сильно", — зазначає Тетяна Кур.
Ігри щовечора швидко набридли. Тож довелося шукати альтернативу. За останні півтора року, кажуть, подивилися з півтора десятка серіалів. Назви більшості з них 11-річна Ніна принесла зі школи.
Так вона дізналася й про новий південнокорейський серіал. У ньому понад чотири сотні людей грають у звичайні дитячі ігри. Щоправда, правила тут інакші — найдрібніша помилка вартує невдасі-гравцеві життя. Зрештою, з учасників виживає лише один і отримує гроші.
"Говорили про серіал "Гра в кальмара", потім у коридорах почали в неї грати", — розповідає шестикласниця Ніна.
"Вони все одно стикаються з цим контентом у соцмережах. І якщо сказати "не дивись той серіал", це не працює", — зазначає мама дівчинки Тетяна Кур. То як, якщо не забороною, знаходять вихід із такої ситуації в цій родині? Ми розповімо трохи згодом.
Популярність серіалів, визнають кінокритики, справді посилив карантин. Але справжній переворот стався у 2010-х. І серіалом цього десятиліття вважають "Ігри престолів".
Зараз на виробництво серіалів витрачають більше грошей, ніж на повноцінні фільми. Найпопулярнішими жанрами вважають комедії та жахи. А нині всі рекорди б'є "Гра в кальмара", в якому, за висновками фахівців, зашкалює рівень жорсткості. Небезпека ще в тому, що сюжет серіалу стає ігровою моделлю для дітей.
"Боюся, що світ накриє серія подібних імітацій цих змагань, тому нам потрібно це встигнути попередити", — застерігає психологиня Катерина Гольцберг.
Зокрема, у Великій Британії учні грають у ці ігри на перервах і б'ють тих, хто програв. В багатьох країнах влада вже звернулася до батьків з проханням заборонити перегляд "Гри в кальмара" дітям. Психологиня Катерина Гольцберг каже, що цей серіал і справді не для дітей, але забороняти перегляд в жодному разі не можна. Із дітьми до 12 років треба дивитися разом і обговорювати. Старших контролювати вже не вдасться. Тому їх треба підготувати до того, що вони можуть побачити.
Тетяна ж каже, що часто пояснює Ніні, що серіали — це вигадка і там багато перебільшень. Тож "Гру в кальмара" донька хоч і почала дивитися, але розуміє, що в реальному житті за такими правилами ніхто не грає.

14 жовтня 2026 р.
ГО ЖКУ продовжує серію онлайн тренінгів у межах проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III», який впроваджується у співпраці та за підтримки ЕРІКС Development Partner та RadioAid (Швеція). Тема чергової зустрічі: «Медіагігієна: системний підхід до гаджетів та інформаційного простору у родині без тиску та втрати зв'язку».

13 жовтня 2026 р.
Коли навколо небезпечно й звичне життя постійно переривають повітряні тривоги, дітям особливо потрібні місця, де можна видихнути, побути собою, помріяти й відчути підтримку. Саме тому команда Запорізького хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» приходить туди, де їм зручно зустрічатися: до гімназії, спортивної школи та сільських осередків творчості.

12 жовтня 2026 р.
Фахівці, які щодня працюють із людьми, що пережили окупацію, переміщення, втрату дому та інші травматичні події, добре знають, як важливо бути поруч із тими, хто потребує допомоги. Але хто подбає про самого фахівця, який переживає десятки чужих болючих травм? Саме про це говорили під час дводенного тренінгу «Турбота фахівців про себе. Професійне вигорання та вторинна травма», який відбувся у межах проєкту «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізує за фінансування Ради Європи.