
Команда проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III» постійно шукає нові формати психоемоційної підтримки дітей, батьків та педагогів, що живуть, навчаються і працюють в умовах війни. Зокрема, команда Запорізького хабу проєкту організувала для педагогинь Оріхівського ліцею спільну художню фотосесію.
Автор: Жіночий консорціум України
Команда проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III» постійно шукає нові формати психоемоційної підтримки дітей, батьків та педагогів, що живуть, навчаються і працюють в умовах війни. Зокрема, команда Запорізького хабу проєкту організувала для педагогинь Оріхівського ліцею спільну художню фотосесію.
Історія співпраці проєкту з цим навчальним закладом по-своєму унікальна. Місто Оріхів у Запорізькій області буквально з перших днів повномасштабного вторгнення потрапило у зону активних бойових дій. І з того часу агресор невпинно обстрілює цей населений пункт – лікарні, школи, цивільну забудову. Кілька сотень людей, які залишаються в місті, живуть у підвалах.
Колективу ліцею вдалося зробити неймовірне – вони змогли влаштувати організовану релокацію своїх учнів і їхніх батьків на безпечну територію. Так діти і дорослі не тільки опинились на безпеччній території, але й продовжили навчальний процес у своєму ліцеї. Єдина проблема – усі заняття проводяться онлайн, оскільки у навчального закладу немає свого приміщення.
І тут на допомогу прийшов наш проєкт. Саме заходи та активності проєкту для дітей і дорослих стали місцем живих зустрічей і спілкування, роботи з психологами, місцем, де змушені тікати від війни люди черпають сили і натхення.
На одній із таких зустрічей педагоги розповіли, що хотіли б влаштувати фотосесію для колективу. І команда проєкту втілила цю ідею! Захід назвали «Терапія фотографією. Плекаємо любов до себе».
Поняття «фототерапія» виникло у США і Канаді ще у 70-х роках минулого століття. Тоді психологи помітили, що люди з допомогою власних фотографій краще розбираються у своїх внутрішніх станах. Тому мета фототерапії – не саме фото, а саморефлексія людини під час фотографування і перегляду своїх фотографій.
Тому зібравшись у справжінй фотостудії психологині проєкту говорили з педагогами про впевненість в собі, про любов до себе, про вплив фотографій на самосприйняття, виконували різноманітні вправи. А потім фотографувались і обговорювали свої почуття.
Таким чином реалізація ідеї педагогів Оріхівського ліцею стала не тільки реалізації мрії, а й корисним інструментом психоемоційної підтримки під час війни. Життя триває!
Нагадаємо, що проєкт «Допомога, відновлення, відбудова заради дітей та України, про яку вони мріють» і стартував влітку 2022 року у п’яти регіонах: Запорізькій, Сумській, Миколаївсько-Херсонській, Київській та місті Києві. А з початку літа 2024 року у цих же регіонах стартував проєкт «Допомога, відновлення, відбудова заради дітей в Україні. Частина-ІІ». За більш як три роки роботи десятки тисяч сімей з дітьми, людей з інвалідністю та похилого віку, ВПО, що найбільше постраждалими від війни отримали гуманітарну та соціально-психологічну допомогу, діти отримали гранти на реалізацію своїх ініціатив у громадах, жінки пройшли навчання у грантовій школі та отримали гранти на розвиток малого бізнесу. Серед багатьох позитивних результатів проєкту став посібник із правилами гуманітарної роботи для ГО, який команда проєкту створила, спираючись на власний досвід роботи.
Проєкт вповаджується у співпраці та за підтримки ERIKS Development Partner та Radio Aid (Швеція).

3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!

1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.

30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».