Чому ми зриваємося на дітей і як це зупинити?

У межах проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III» відбувся онлайн-тренінг «Стрес-менеджмент для батьків: від виживання до стійкої опори». Спікеркою заходу стала Тетяна Пашко – кандидатка наук, психологиня-психотерапевт з багаторічним досвідом.

Головною метою зустрічі було допомогти батькам змінити стратегію «виживання» на усвідомлене батьківство, навчитися витримувати сильні емоції дітей та, головне, повернути увагу дорослих до їхнього власного психологічного стану.

На початку тренінгу Тетяна Пашко пояснила, що в умовах хронічного стресу у батьків настає стан «втоми від співчуття». Будь-який подразник (наприклад, дитячий крик) сприймається мозком як загроза. Додайте власний травматичний досвід, і дитячий крик стає тригером для амігдали («центру паніки» в мозку). Результат: ви зриваєтеся, а потім відчуваєте провину.

До того ж, коли батьки у важкому психологічному стані, вони завдяки дзеркальним нейронам «заражаються» дитячими емоціями. Сильний гнів або відчай дитини має значний заражаючий ефект. І тоді вже кричать двоє, а не один.

Як пояснила Тетяна Пашко, ефективно допомогти дитині ви можете тільки тоді, коли самі перебуваєте в межах свого «вікна толерантності». Якщо ви за його межами, то спочатку поверніться до себе. Запитайте: «Чи можу я це витримати прямо зараз?»

Щоб бути стійкими, батькам потрібні задоволені власні базові потреби. Ви не зможете давати тепло й опору, якщо ваш акумулятор «розряджений у нуль». 

Також Тетяна Пашко пояснила учасницям що таке «холдинг», коли дорослий витримує будь-яку інтенсивність дитячих емоцій, допомагає з ними впоратися, а не лякається або знецінює емоції дитини.

Ознакою міцного холдингу є здатність батьків повертатися до нормального контакту після конфлікту. Так ви показуєте дитині, що сильні емоції не руйнують стосунки. І це найцінніший урок.

Техніки «швидкої допомоги»: як врятуватися від емоційного зриву

Коли у людини «зриває кришку», логіка не діє. Тому Тетяна Пашко поділилася практичними вправами, які рятують у моменти, коли логіка вимикається

Холодовий стимул: Прикладіть лід або щось холодне до задньої частини шиї на 1 хвилину або вмийтеся крижаною водою. Це стимулює блукаючий нерв і миттєво сповільнює серцебиття.

«Струшування» (метод мокрого собаки): Протягом 30 секунд інтенсивно потрусіть усім тілом, руками та ногами. Це фізично виводить стрес із м’язів.

Тайм-аут навпаки: Замість відправляти дитину «подумати», відійдіть самі. Зробіть техніку з холодом і лише потім повертайтеся до розмови.

Правильне пиття: Пийте воду дуже дрібними ковтками та повільно. Це заспокоює нервову систему.

Подовжений видих: Видих має бути вдвічі довшим за вдих. Це активує парасимпатичну систему (режим спокою).

Когнітивне розчеплення: Уявіть свою злість як смішного персонажа, що пропливає поруч. Це допоможе дистанціюватися від емоції.

Одним із ключових меседжів тренінгу стала відмова від деструктивного перфекціонізму. «Ідеальна мама — це утопія, яка лише збільшує напругу», – зазначила Тетяна Пашко.

Вона наголосила на концепції «достатньо хорошої мами». Коли дитина стикається з тим, що мама не завжди її розуміє або не може миттєво задовольнити всі потреби, вона вчиться формувати власну внутрішню опору та самостійність. Турбота дорослого про себе – це не егоїзм, а обов’язок перед дитиною.

 Ідеальних батьків не існує. Концепція «достатньо хорошої мами» говорить: дитині потрібна не ідеальна мати, а та, яка іноді помиляється, не розуміє, але повертається в контакт. Саме так формується внутрішня опора дитини.

За традицією, під час тренінгу спікерка відповіла на запитання учасників і анонсувала наступну зустріч у травні. Хочете знати тему? Слідкуйте за анонсами. 😊

Нагадаємо, що проєкт «Допомога, відновлення, відбудова заради дітей та України, про яку вони мріють» і стартував влітку 2022 року у п’яти регіонах: Запорізькій, Сумській, Миколаївсько-Херсонській, Київській та місті Києві. А з початку літа 2024 року у цих же регіонах стартував проєкт «Допомога, відновлення, відбудова заради дітей в Україні. Частина-ІІ». За більш як три роки роботи десятки тисяч сімей з дітьми, людей з інвалідністю та похилого віку, ВПО, що найбільше постраждалими від війни отримали гуманітарну та соціально-психологічну допомогу, діти отримали гранти на реалізацію своїх ініціатив у громадах, жінки пройшли навчання у грантовій школі та отримали гранти на розвиток малого бізнесу. Серед багатьох позитивних результатів проєкту став посібник із правилами гуманітарної роботи для ГО, який команда проєкту створила, спираючись на власний досвід роботи. 

Проєкт впроваджується у співпраці та за підтримки ERIKS Development Partner та Radio Aid (Швеція).