Уже кілька місяців поспіль Польщу лихоманять демонстрації й страйки жінок. Вони тисячами виходять на вулиці польських міст, щоб відстояти своє право на аборти, право вільно ухвалювати рішення щодо свого майбутнього і майбутнього своєї дитини. На чолі багатьох демонстрацій крокує відома чи не всім у Польщі бабця Кася (бабуся Кася).
Автор: Радіо Свобода
Уже кілька місяців поспіль Польщу лихоманять демонстрації й страйки жінок. Вони тисячами виходять на вулиці польських міст, щоб відстояти своє право на аборти, право вільно ухвалювати рішення щодо свого майбутнього і майбутнього своєї дитини. На чолі багатьох демонстрацій крокує відома чи не всім у Польщі бабця Кася (бабуся Кася).
Як повідомляють польські ЗМІ, минулого року в цій країні народилося 347 тисяч дітей. Ця кількість здивувала й обурила владу: новонароджених мало. Адже за кожну народжену дитину владна партія «Право і Справедливість» (PiS) домоглась додаткової виплати для жінок у сумі 500 злотих (у перерахунку це 3679 гривень). Оскільки матеріальні блага не вплинули на польок, уряд пішов на крайній захід: від січня 2021 року в країні заборонили проведення абортів. Відтак Польща стала однією з небагатьох країн у світі, де у жінок влада відібрала право вирішувати свою долю.
До дебатів щодо цього владного заходу долучились політики і державні діячі, зокрема, колишній польський прем’єр-міністр Дональд Туск заявив про необхідність деміфологізувати проблему абортів, адже справді це не так, що аборти є «якимось єдиним і найголовнішіим критерієм бути християнином».
Тим часом польські жінки уже знайшли вихід із ситуації у сусідній Чехії, де обмежень щодо переривання вагітності немає. Як повідомило Міністерство охорони здоров’я Чехії, «для громадянок Європейського союзу проведення аборів є легальним актом», і польки, не порушуючи закону вдома, можуть вирішувати власні проблеми за кордоном.
Боротьба за права польських жінок триває. Одна з найбільших демонстрацій відбулась 8 березня цього року у Варшаві. І очолила її невисока старша пані, плечі якої покривав прапор ЛГБТ (абревіатура з англійської: Lesbians, Gays, Bisexuals, Transgenders). Це була відома багатьом Катажина Аугустинек, яка очолює демонстрації жінок за свої права, чи бабця Кася, як її називають поляки.
Польські жінки не відступають, але й польська влада не хоче здавати позиції. Один із останніх її кроків – домогтись, щоб Чехія не приймала польок для проведення абортів. Зокрема, як повідомили чеські ЗМІ, посольство Польщі в Празі «домагається від Міністерства охорони здоров’я Чехії обмежити можливість абортів для польок», однак «чехи не мають наміру цьому підпорядковуватись».
3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!
1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.
30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».
