У жовтні цього року відзначається 25-та річниця ухвалення Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки. Мир. Безпека». Ухвалена у 2000 році, ця Резолюція стала фундаментальним рішенням, яке визнає: конфлікти по-різному впливають на чоловіків і жінок, і рівноправне залучення усіх громадян до вирішення безпекових питань дозволяє побудувати міцнішу та справедливішу державу. Документ закріплює три ключові принципи: рівний доступ до ухвалення рішень у сфері безпеки, захист цивільного населення під час бойових дій та інклюзивна відбудова, що враховує потреби всіх.
Автор: Жіночий консорціум України
У жовтні цього року відзначається 25-та річниця ухвалення Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки. Мир. Безпека». Ухвалена у 2000 році, ця Резолюція стала фундаментальним рішенням, яке визнає: конфлікти по-різному впливають на чоловіків і жінок, і рівноправне залучення усіх громадян до вирішення безпекових питань дозволяє побудувати міцнішу та справедливішу державу. Документ закріплює три ключові принципи: рівний доступ до ухвалення рішень у сфері безпеки, захист цивільного населення під час бойових дій та інклюзивна відбудова, що враховує потреби всіх.
Для України, яка сьогодні перебуває у стані повномасштабної війни, Резолюція 1325 це не просто міжнародне зобов’язання, а стратегічний інструмент для забезпечення стійкості. Безпека в широкому розумінні - це основа функціонування будь-якої держави, і протидіяти менш очевидним безпековим викликам можна і варто, використовуючи принципи 1325. Жінки є невід’ємною частиною сектору безпеки: вони на фронті, у штабах, у складі ДСНС та Національної поліції. Проте їхні потреби і досвід досі недостатньо інтегровані в системні рішення. Резолюція 1325 закликає до рівноправної участі жінок і чоловіків у цьому процесі, що робить всю систему більш ефективною.
Окремий розділ Резолюції присвячений економічній стійкості, адже війна змушує багатьох жінок і чоловіків змінювати професію та адаптуватися до нових реалій. Сьогодні жінки буквально стають рушієм економіки України. Тому важливо створення програм підтримки жіночого підприємництва. А також впровадження програм навчання жінок нових професій, у яких вони мало представлені.
Особливу увагу в документі присвячено комплексній підтримці постраждалих від гендерно зумовленого насильства та сексуального насильства, пов’язаного з війною. Сексуальне насильство під час війни - це глибока рана, яка залишає наслідки не лише для постраждалих, але й для всього суспільства. Це не лише особиста трагедія, це насильницьке порушення прав людини, яке завдає глибокої психологічної, фізичної та соціальної травми. Резолюція 1325 чітко визначає, що держави зобов’язані не тільки карати винних, але й забезпечити належну підтримку тим, хто постраждав. Україна стала першою країною в світі, яка почала формувати систему допомоги, не чекаючи завершення війни.
Врахування безпекових потреб і жінок, і чоловіків робить державу сильнішою, а інклюзивні підходи у відбудові та економічному розвитку сприяють стійкості суспільства. Резолюція 1325 виходить за межі вузького розуміння гендерної рівності, вона безпосередньо стосується національної безпеки. Якщо ми прагнемо будувати країну, в якій хочеться жити, то ми маємо зробити її безпечною для всіх, а 1325 слугує ключем до зміцнення країни. Україна взяла на себе ці зобов’язання, і саме через конкретні плани дій ці принципи перетворюються на реальні зміни та сприяють нашій спільній перемозі і стійкому відновленню.
29 травня 2026 р.
Повномасштабна війна Росії в Україні принесла в українські громади не лише руйнування та втрати, а й глибокі психологічні травми. Особливо гостро це відчувають жінки у невеликих селах і віддалених громадах, де доступ до підтримки обмежений, а пережитий досвід часто залишається непроговореним. Щоб підтримати цих жінок і громади Жіночий консорціум України реалізував проєкт «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни» у Киїнській, Киселівській, Крутівській та Поліській громадах Київської й Чернігівської областей.
27 травня 2026 р.
Під час війни гендерно зумовлене насильство (ГЗН) в Україні не зникло. Навпаки, ризики для жінок значно зросли. Однак офіційна статистика не відображає реальних масштабів проблеми. Саме цей парадокс став одним із ключових висновків Моніторингу реалізації прав жінок у воєнний час (2022–2025 рр.).
29 квітня 2026 р.
До 2022 року у пані Ольги було життя, сповнене праці та родинного затишку. Був двоповерховий будинок в Чернігові, який вони з чоловіком будували роками. Незадовго до повномасштабного вторгнення Росії в Україну пішов із життя її чоловік. А потім прийшла велика війна і бомбардування зруйнували рідний дім.
