25 років ЖКУ. Як Жіночий консорціум України змінював країну, коли ніхто не вірив, що це можливо

На початку XXI століття Україна почала виходити із жахливого соціально-економічного провалля. Низькі зарплати, які не завжди платять, жінки їдуть за кордон і зникають, бо торгівля людьми процвітає. Діти залишаються без захисту. Домашнє насильство вважається «сімейною справою», правоохоронці не розглядають його як злочин, а жінка, яка наважилася звернутися по допомогу, найчастіше не отримує ні притулку, ні підтримки, ні справедливості.

Саме в цей момент з’являється Жіночий консорціум України.

Поки влада лише говорила про «гендерну політику», Консорціум вже працював:

2004 рік – ми домоглися ратифікації Палермської конвенції та внесення змін до Кримінального кодексу щодо торгівлі людьми.  

2005-2006 – ми ініціювали парламентські слухання про становище дітей. Підсумок: 2006 рік оголошено Роком Дитини. І запущено дискусію про Уповноваженого з прав дитини, яка завершилась створенням такого державного інституту у 2011 році.

2008 – ми підготували Альтернативну доповідь CEDAW (моніторинг дискримінації жінок у 22 областях). Те, що держава приховувала або «забувала» – громадськість побачила.

Ми тренували сотні спеціалістів: психологів, соціальних педагогів, працівників дитячих будинків. Не «для звіту», а щоб дитина, яка зазнала насильства, не зіткнулася з байдужістю.

Загалом, 25 років роботи ЖКУ це:

·       Більше 25 організацій у мережі

·       Більше 100 реалізованих проєктів

·       Більше 120 навчених тренерів

·       Десятки публікацій, відеокурсів і посібників, багато з яких не мали аналогів в Україні

Але найголовніше не цифри! Найголовніше – це тисячі жінок і дітей, які:

·       отримали допомогу, коли її ніде було взяти;

·       побачили, що насильство — це не «норма»;

·       стали лідерками у своїх громадах;

Найголовніше – це система, яку Консорціум будував усі ці роки. Не одноразові акції, а адвокація, моніторинг, навчання, тиск на владу і міжнародна співпраця.

У 2022 році, з перших днів повномасштабного вторгнення ЖКУ не пішов у «стратегічне очікування». Ми розвозили гуманітарні набори, підтримували родини з дітьми, допомагали з евакуацією, допомагати там, де держава фізично не встигала.

І навіть у час великої війни ми не зрадили свою місію:

·       Захист дітей від насильства.

·       Гендерна рівність.

·       Жіноче лідерство.

·       Робота з травмою.

Бо війна не скасовує домашнє насильство – вона його посилює. Бо діти залишаються дітьми навіть під обстрілами.

Ми створили Жіночий консорціум, коли в Україні не вірили, що жіночі організації можуть щось змінити. За 25 років ми довели, що це не так!  

На архівних фото – жінки, які стояли біля витоків організації у різні роки. Декого, зокрема, Наталки Сомалевської і Олени Микитась, уже немає з нами. Але спільнота ЖКУ продовжує долати шлях, що розпочався 25 років тому і з гідністю приймає нові виклики нових часів!

Сьогодні ми починаємо низку публікацій, присвячених найважливішим та найцікавішим віхам нашого чтверть столітнього шляху!