Жіночий консорціум України - це об’єднання, засноване жіночими громадськими організаціями, для забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків та благополуччя дітей в Україні.

БІЛЬШЕ

Гендерний дисбаланс. Чи унікальна Україна?

Попри те, що сприйняття рівня захисту прав жінок в Україні, Грузії, Молдові та інших країнах ЄС збігається, це не завжди відповідає реаліям

Гендерні дисбаланси в політичній, економічній та соціальній сферах України, Грузії та Молдови — трьох країн, що підписали угоди про асоціацію з ЄС — практично такі ж, як і в країнах ЄС. Такого висновку дійшла група експертів бельгійсько-україно-молдовсько-грузинського проекту 3DCFTAs у своїй останній науковій роботі «Порівняння гендерних розривів Грузії, Молдови та України». Частково через радянське минуле, яке визначало роль жінки у суспільстві, ці три східноєвропейські країни досить позитивно сприймають рівень гендерної рівності у себе вдома. Тим не менше, значна гендерна нерівність все ще зберігається серед офіційно зайнятих працівників та у формальній політиці. У політичному житті дисбаланс особливо відчутний, порівняно з країнами-членами ЄС.

Сприйняття гендерної рівності та інших політичних цінностей

Опитування проекту EU Neighbours East survey, проведене у 2018 році, свідчить про те, що українці, молдовани та грузини більше задоволені рівнем гендерної рівності у своїх країнах, ніж будь-якою іншою політичною цінністю, включаючи свободу ЗМІ, повагу до прав людини та належне управління. Хоча гендерна рівність фігурує на вершині списку досягнень за сприйняттям обох статей, серед чоловіків задоволених більше, ніж серед жінок.

Разом з гендерною рівністю, інші фундаментальні свободи — свобода слова, ЗМІ та прав людини — також вважаються відносно сприятливими у всіх трьох країнах, тоді як якість управління, включаючи верховенство права, незалежність судової системи та рівень корупції, сприймається як несприятлива. Цікаво, що жінки, порівняно з чоловіками, не настільки переконані у тому, що всі ці цінності діють у їхніх країнах. Це змушує замислитись про те, як демократичні цінності або їхня відсутність впливають — і чи впливають взагалі - на життя жінок.

Фактичні гендерні розриви

Варто поглянути на фактичні дані щодо гендерної рівності на ринку праці, в політиці, в сфері охорони здоров’я та освіті, які дає глобальний звіт Всесвітнього економічного форуму про гендерний розрив 2018 року. Хоча доступ до охорони здоров’я та освіти в Грузії, Молдові та Україні є практично гендерно рівноправним, оцінки участі жінок у політичному житті цих країн особливо низькі. Дійсно, коли порівнювати з країнами ЄС, жінок-політиків у парламентах (у середньому близько 15%) і жінок-міністрів — у цих трьох країнах відчутно менше.

У Грузії, Молдові та Україні також відчутний гендерний дисбаланс на ринку праці, що на відміну від політичної участі, дуже схожий на дисбаланс у ЄС. Жінки з цих трьох країн значно менш активні як наймані працівники, що становить гендерний розрив у 15%. Їхня бездіяльність пов’язана не лише з безробіттям: кількість безробітних чоловіків перевищує кількість безробітних жінок. Втім, велика частина жінок не бере участь у формальній економіці, а працює на неоплачуваній роботі вдома — наприклад, «домогосподарками». Глобальний звіт про гендерний розрив також демонструє те, що неповний робочий день серед жінок України, Грузії та Молдови не так поширений, як у таких країнах ЄС як Швеція, Німеччина та Італія.

Гендерні тенденції в освіті та на ринку праці

Диспропорції на ринку праці також частково можна пояснити гендерними стереотипами та тенденціями у сфері освіти та зайнятості. Це добре видно при аналізі бази даних міжнародних організацій. Дійсно, згідно з даними ЮНЕСКО за 2017 рік, існують гендерні тенденції при вступі до вузів України, Грузії та Молдови. У той час як жінки в цих країнах переважно вступають на напрямки, пов’язані з освітою, охороною здоров’я і добробутом — де становлять в середньому 70% абітурієнтів — технічні напрямки та ІТ обирають в основному вибирають чоловіки, а жінки становлять 18% від числа абітурієнтів. У Швеції, Німеччині та Італії подібна ситуація.

Загалом, за результатами опитування МОП за 2017 рік, у державному управлінні та соціальному секторі згаданих трьох країн жінки домінують — їх до 70%, тоді як сектори, що характеризуються більшим фізичним навантаженням — ось як будівництво чи видобуток корисних копалин — орієнтовані на чоловіків, які становлять до 90% з числа працівників. Подібні закономірності, знову ж таки, бачимо у групі країн: Німеччині, Італії, та навіть у «феміністичній» Швеції.

Сприйняття vs реальність

Нерівність гендерних ролей та стереотипи формує становище жінок у суспільстві. Через це вони зазвичай здобувають менше оплачувані та нижчі за статусом робочі місця. І це не лише пояснює відсутність жінок на найвищих політичних рівнях, а й зберігає гендерні розриви в оплаті праці. Звіт Всесвітнього економічного форуму про гендерний розрив 2018 року та база МОП за 2014/16 роки підтверджують значний гендерний розрив в оплаті праці - в 30% і більше як в Україні, Грузії та Молдові, так і в країнах ЄС.

Все це підводить нас до останнього гендерного розриву — між сприйняттям і реальністю. Попри те, що як громадяни України, Грузії та Молдови, так і громадяни країн ЄС загалом позитивно оцінюють рівень захисту прав жінок у своїх країнах, ці оцінки не завжди відповідають реаліям.

 


Джерело: Новое время 08 липня 2019


Тегигендерна рівність,   гендерна нерівність,   права жінок

НАШІ ПРОЕКТИ

Як допомогти дітям пережити лихо: поради для батьків

Матеріал надає інформацію для батьків про те, як допомогти дітям різного віку, які перебувають в ситуації конфлікту.
 

Голоси дітей – проти насильства щодо дитини

Слова дітей з усього світу про попередження насильства щодо дитини відобразились на сторінках книги " Голоси дітей - проти насильства щодо дитини".
 

Як допомогти дітям пережити лихо: поради для вчителів

Матеріал надає поради для вчителів про те, що вони можуть зробити, щоб заспокоїти своїх учнів і допомогти їм розібратися зі своїми думками та почуттями стосовно катастрофи та її впливу на родини і громади.
 

Навчальний посібник для спеціалістів, які працюють з дітьми, щодо надання першої психологічної допомоги

Перша психологічна допомога (ППД) – це загальновизнана, проста й дієва методика забезпечення первинної підтримки людей у кризових ситуаціях, яку нещодавно було введено у перелік Мінімальних стандартів охорони дитинства у ході гуманітарних акцій. Перша психологічна допомога – це набір навичок та вмінь, володіння якими допоможе фахівцям у роботі з дітьми обмежити прояви стресу, що виникає як наслідок нещасних випадків, стихійних лих, конфліктів, міжособистісного насильства та інших кризових ситуацій.