Жіночий консорціум України - це об’єднання, засноване жіночими громадськими організаціями, для забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків та благополуччя дітей в Україні.

БІЛЬШЕ

Як дитячий майданчик впливає на те, яким буде суспільство через 20 років

Усі ми родом з дитинства. Фраза досить заяложена, але вона доволі влучно зображає реальність — практично кожен з нас з тремтливою ностальгією згадує місця, де він дорослішав. Тут познайомився з першим коханням, а там впав та обдер коліно. Навіть шрам залишився.

Часто усі ці важливі події відбувалися на ігровому майданчику біля будинку, коли дитина мала трохи більше свободи, ніж зазвичай вдома та у школі. Тут вона вчилася приймати перші виважені рішення: з ким дружити, у які ігри грати, яким персонажем бути, як вирішити конфлікт. Кажуть, що соціальні навички, які діти розвивають на ігрових майданчиках, часто перетворюються у патерни поведінки на все життя. Разом з тим дослідники з'ясували, що облаштування майданчиків здатне впливати на активність дітей та їх залученість в ігровий процес. Тобто, підбираючи певне обладнання та розважальні комплекси, можна сприяти ефективному розвитку важливих поведінкових навичок.

У цій статті ми простежимо еволюцію ігрових майданчиків від їх появи до сьогодення, й водночас з'ясуємо, як культура дитячих спонтанних ігор у дворах відбивається на формуванні суспільства.

Історія дитячих майданчиків: від давньогрецьких містерій до сьогодення

Одна з найбільш ранніх згадок про розважальні комплекси для дітей відсилає нас до Стародавньої Греції. На щорічних Діонісійських містеріях до гілок дерев підв'язували гойдалки для маленьких дівчаток. Для хлопчиків організовували ігри, що розвивають військові навички. Але це швидше було винятком, а не правилом. В основному ігровий простір утворювався стихійно на ярмарках та торгових площах по типу Афінської Агори, й був загальним для дітей та дорослих.

Безпосередньо дитячі майданчики вперше з'явилися у Франції в XVI столітті. Тоді було заведено облаштовувати приватні садово-паркові комплекси з боскетами — такими собі лабіринтами, сформованими з щільно посаджених низькорослих чагарників. По центру боскетів робили зону для дитячих розваг.

Практично у той же час настала ера парків з атракціонами. Найперший з'явився у Данії у 1583 році. Його назвали «Бакен» й, до речі, він і досі існує і йому вже 438 років.

Якщо ж говорити про перші громадські дитячі майданчики, то їх історія починається у Німеччині. В кінці XIX століття тут почали приділяти особливу увагу вихованню покоління, що підростає. З'явилися дитячі садки, а при них — окремі майданчики з тренажерами, де діти могли навчатися в ігровому форматі. Разом з тим в міських парках стали робити перші прототипи пісочниць. На цьому особливо наполягав педагог-ентузіаст Фрідріх Фребель. Говорив, що дітям важливо грати саме з природними елементами.

Перший повноцінний дитячий майданчик на кшталт сучасних з'явився в Англії. Його побудували у 1859 році у парку Манчестера. У 1886-му ініціативу підхопили й почали активно розвивати в США.

Через 10 років дитячі клуби та майданчики стали будувати і в Російській імперії. Цим займалася спеціально створена організація «Дитяча праця та відпочинок».

Простір, у якому ми ростимо своїх дітей

В Україні ігри завжди були, з одного боку, засобом виховання, освіти та оздоровлення, з іншого — сакральним ритуальним дійством. Так, весну зустрічали гаївками чи веснянками, де пісні-замовляння поєднувалися з танцями та іграми. На Івана Купала водили хороводи та стрибали через вогонь, прагнучи таким чином очиститися від усього лихого. Іграми прославляли матір-землю та інших богів, щоб задобрити їх та досягти гармонії з природою.

З плином часу обрядові традиції втратили ритуальну складову. А от ігри лишилися. На ярмарках, народних гуляннях та в принципі при будь-яких суспільних зібраннях влаштовували перегони, кулачні бої, стрільбу з лука, метали спис, водили хороводи, встановлювали атракціони, робили масові театралізовані вистави по типу вертепів. Грали всі — і дорослі, і малі.

На жаль, за часів СРСР автентична українська культура знищувалася, а з нею йшли у минуле і традиції народних гулянь. При цьому радянська влада розуміла, наскільки важливо приділяти увагу дитячому вихованню, тому активно просувалася ідея навчання, передачі досвіду й переконань через гру. Державні діячі ретельно продумали, яке обладнання повинно бути на дитячих майданчиках, та встановили його в усіх парках країни. Це були гойдалки, сфери, ракети, містки, гірки, пісочниці, а також громіздкі скульптури персонажів з відомих російських казок. Загалом всі фрагменти майданчиків будувалися з заліза та цементу, які згодом розфарбовувалися у різні яскраві кольори. Зверху обов'язково наносилися символи комунізму. Тоді мало хто замислювався про естетику. Важливіше було з малих років прищепити ідеологію слухняного радянського громадянина, який пишається досягненнями своєї країни.

Фактично, для історії розвитку дитячих майданчиків це був період кризи. Плануванням дитячих майданчиків займалися ЖЕКи та будівельні компанії. Тому усі проєкти були стандартними й не викликали у дітей особливого захоплення.

СРСР розвалився 30 років тому, а ці майданчики досі збереглися у дворах. Правда, на гірках та гойдалках вже не покатаєшся, а скульптури виглядають, наче монстри з фільмів жахів, за що регулярно потрапляють до підбірок лячних мемів.

На щастя, з кінця XX століття багато дитячих майданчиків оновили та замінили сучасними аналогами. Також на межі 2000-х в Україні почали обладнувати дитячі кімнати у різних громадських установах та окремі розважальні зони у торгових комплексах.

І все ж на даному етапі типові дитячі майданчики, які можна спостерігати мало не в кожному дворі, є чимось середнім між радянськими варіантами та західними віяннями.

Цим проєктам не вистачає індивідуальності та власних напрацювань, не кажучи вже про поєднання з місцевою архітектурою, формування у дітей естетичного смаку та заохочення до вільної гри. Але ж це і є основною метою створення дитячих майданчиків — виховання фізично та психічно здорових особистостей зі сформованою системою цінностей.

Як дитячі майданчики впливають на майбутнє суспільства

У 1907 році Франклін Рузвельт сказав:

«Вулиці міста — це незадовільні ігрові майданчики для дітей через небезпеку. Тому що більшість хороших ігор суперечать закону, тому що влітку тут дуже жарко, й тому, що в багатолюдних районах міста вулиці схильні перетворюватися на школи злочинності. Невеликі задні двори та декоративні газони здатні задовольнити потреби тільки самих маленьких. Старшим дітям, які хочуть грати в енергійні ігри, треба відвести спеціальні місця. І, оскільки гра є основною потребою, ігрові майданчики, як і школи, повинні бути передбачені для кожної дитини».

32-й президент США дуже точно відмітив: гра — основна потреба дитини. У всіх сенсах. З одного боку, діти пізнають світ через гру, з іншого — регулярна активність на свіжому повітрі добре впливає на фізичне здоров'я. «Як дитина бігає і грається, так їй здоров’я усміхається», — стверджує прислів’я.

Окрім того, дитячі майданчики — це перше місце, де дитина вчиться соціальної взаємодії з однолітками. Й заодно розвиває словниковий запас, майстерність працювати у команді, вести переговори та досягати компромісів.

Школа освіти UMKC та центр розвитку сім'ї проаналізували, як ігри на відкритому повітрі впливають на мозок дітей. Виявилося, що «багато фундаментальних завдань, які діти повинні виконувати, такі як дослідження, прийняття ризику, розвиток дрібної та великої моторики та засвоєння величезної кількості базових знань, може бути найбільш ефективно засвоєно, граючи на відкритому повітрі».

Також показове 50-річне дослідження представників Державного університету Сан-Дієго. Вони виявили прямий взаємозв'язок між скороченням часу спонтанної гри та збільшенням тривожності й депресії у дітей.

Як кажуть вчені: «Історично склалося так, що вільна гра та дослідження — це ресурси, за допомогою яких діти вчаться розв'язувати свої проблеми, управляти своїм життям, розвивати свої інтереси та ставати компетентними у переслідуванні власних цілей».

Коли діти не мають можливості грати самостійно, вдалині від прямого нагляду та контролю з боку дорослих, вони не здатні навчитися контролювати своє життя. Дорослі можуть думати, що захищають їх, але насправді вони зменшують їх радість та почуття самоконтролю. Діти навіть не можуть самостійно визначити, що їм подобається, а що ні. Відповідно підвищується ймовірність, що у майбутньому вони будуть страждати від неспокою, депресії та інших психічних розладів. Й, навпаки, діти, які багато часу присвячують активним іграм на відкритому повітрі, виростають більш впевненими у собі, зі здоровою психікою та сформованими навичками соціалізації.

Чи не ці якості складають основу зрілого громадянського суспільства?


Джерело: Інтерфакс-Україна 10 червня 2021


Тегиправа дитини,   захист прав дитини,   розвиток дитини

НАШІ ПРОЕКТИ

Альтернативна доповідь про впровадження Конвенції ООН про права дитини, підготовлена дітьми

 

Голоси дітей – проти насильства щодо дитини

Слова дітей з усього світу про попередження насильства щодо дитини відобразились на сторінках книги " Голоси дітей - проти насильства щодо дитини".
 

Альтернативний звіт про дотримання Україною положень Конвенції ООН про права дитини за період з 2011 по 2018 роки (від коаліції неурядових організацій)

Альтернативний звіт про реалізацію Україною положень Конвенції ООН про права дитини є результатом спільної роботи експертів громадського сектору в сфері захисту прав дитини. Документ містить актуальну інформацію про виконання Україною положень Конвенції ООН про права дитини за період, що пройшов з моменту отримання Україною рекомендацій Комітету ООН з прав дитини стосовно розгляду останнім зведеної третьої та четвертої державної доповіді (2011 рік) по 2018 рік включно.
 

Як допомогти дітям пережити лихо: поради для батьків

Матеріал надає інформацію для батьків про те, як допомогти дітям різного віку, які перебувають в ситуації конфлікту.