Жіночий консорціум України - це об’єднання, засноване жіночими громадськими організаціями, для забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків та благополуччя дітей в Україні.

БІЛЬШЕ

Гендерно-чутливі норми важливі не тільки лінгвістично, вони захищають права людей – ГО «Ла Страда-Україна»

Що таке гендерно-правова експертиза? Навіщо її потрібно проводити, і хто має цим займатися? І чому це важливий державний аспект в процесі захисту прав жінок та чоловіків?

На ці на інші питання ми попросили відповісти директорку департаменту експертизи, моніторигу та законотворчої діяльності громадської організації «Ла Страда-Украина» Катерину Бороздіну.

Лариса Денисенко: Що таке гендерно-правова експертиза? Навіщо і в який спосіб вона була впроваджена?

Катерина Бороздіна: Гендерно-правова експертиза чи гендерний аналіз – це не є щось нове, це тривалі в процесі важливі крокі держави, але лише у 2018-му році Кабінетом Міністрів був прийнятий новий порядок гендерно-правової експертизи. Цей порядок більш досконалий, ніж попередній.

Суть гендерно-правової експертизи загалом полягає в аналізі як чинного законодавства, так і проектів нормативно-правових актів на предмет врахування рівності прав жінок і чоловіків, хлопчиків і дівчаток. Тобто суть гендерно-правової експертизи полягає не тільки і не стільки в покращенні жінок і чоловіків, а загалом в покращенні законодавства і досягненні рівності між жінками і чоловіками, тобто рівноправ’я.

Лариса Денисенко: Ви можете навести приклад будь-якої законодавчої норми, яка б ілюструвала хибний підхід, який законодавець туди заклав, і варіант здорового підходу, де гендерно-правова експертиза каже, що норма виписана з урахуванням всіх критеріїв та принципів рівності чоловіків і жінок?

Катерина Бороздіна: Наприклад, це закон про відпустки, який говорить про те, що виключно жінка, яка має двох і більше дітей віком до 15 років, має право на додаткову відпустку, тривалістю 10 календарних днів. Але ж тато також виховує дитину, то чому батько не має права, як і мати, на таку ж саму відпустку? Скоріш за все, такі норми інколи вкладаються несвідомо. Можливо, законотворець хоче більше захистити жінку, але забуває при цьому, що батько також має право і на частину декретної відпустки або на всю декретну відпустку. Тобто свої обов’язки виховання дитини і мама, і тато за власним бажанням і за тим правом, яке має надати держава, можуть розподіляти між собою.

Найліпший підхід у формуванні політики – це є гендерно симетричні акти, тобто акти, які чітко говорять: жінка, чоловік, хлопчик, дівчинка. Тобто чітко застосовуються слова, які дають підстави зрозуміти, що це стосується абсолютно всіх. На противагу таким актам є так звані «гендерно сліпі» акти — вони застосують слова, не розрізняючи стать: громадяни, заявники. Але при реалізації таких актів, якщо, наприклад, готується підзаконний нормативно-правовий акт, там вже можуть бути через стереотипні погляди особи, яка формує такий акт, певні дискримінаційні речі, які забудуть ту чи іншу стать, і або порушать права, або в принципі їх не нададуть.

Є акти, які застосовують і позитивні дії. Дуже часто ми бачимо в нормативно-правових актах виокремлення статі. Наприклад, виборче законодавство говорить про обов’язкове квотування – щонайменше 30% у політичних партіях мають представляти жінки. Ми можемо подумати, що це преференції жінкам і дискримінація чоловіків, але тут як раз навпаки. Тому що, як говорить статистика, жінки на керівних посадах в нас представлені набагато рідше, ніж чоловіки, і таким кроком держава застосувала позитивні дії для жінок, щоб поступово збільшувати рівність і жінок, і чоловіків.

Лариса Денисенко: Наскільки важливо лінгвістично підкреслювати, що будь-яка норма законодавчого акту стосується саме жінок або ж чоловіків?

Катерина Бороздіна: Це важливо не тільки лінгвістично, але й юридично. Якщо ми будемо чітко вкладати в проект нормативно-правового акту бачення того, що ця норма на 100% стосується жінок, чоловіків, хлопчиків, дівчаток, при реалізації на місцях не буде питань – а чи можна цю норму застосувати до одинокого батька чи до одинокої мами, чи до дівчинки, яка хоче, наприклад, займатися в стереотипно хлопчачий гурток. Якщо буде чітко прописано в найвищому нормативно-правовому акті, що ця сфера стосується абсолютно всіх і дає можливості жінкам, чоловікам, дівчатам, хлопчикам, тоді будь-якому фахівцю на місці в будь-якому районі, в будь-якому селищі буде чітко зрозуміло, що це стосується і жінок, і чоловіків

Лариса Денисенко: Якщо говорити про етапи проведення гендерно-правової експертизи, то як це може відбуватися?

Катерина Бороздіна: Методичними рекомендаціями щодо проведення гендерно-правової експертизи, які була розроблені і затверджені Міністерством юстиції, визначено чотири етапи проведення гендерно-правової експертизи.

Перший етап – це формування гендерної чутливості у експерта, який здійснює таку експертизу.

Другий етап – це вивчення того акту, який аналізується, тобто текстуальний аналіз, пошук в ньому слів «жінка», «чоловік» або «заявник», «заявниця».

Третій етап – це співставлення норм аналізованого акту з міжнародними нормами щодо рівних прав і можливостей жінок і чоловіків.

Четвертий етап – формування висновку гендерно-правової експертизи, в якому обов’язково зазначається як відповідність міжнародно-національним нормам, яким цей акт є – гендерно нейтральний, гендерно «сліпий», гендерно дисбалансований тощо. І якщо виявлені дисбаланси на користь однієї зі статей, обов’язково мають бути вказані шляхи подолання цього дисбалансу, тобто як потрібно правильно виписати проект цього нормативно-правового акту, щоб права були рівні і у жінок, і у чоловіків.

Лариса Денисенко: Перший етап – формування гендерно чутливості у експерта – дуже важливий. Як взагалі це формування може відбуватися?

Катерина Бороздіна: Це має бути постійний процес. Той фахівець, який здійснює гендерно-правову експертизу, завжди самостійно має піднімати свою кваліфікацію стосовно цього питання. Крім того, тут важливе навчання чи підвищення кваліфікації, наприклад, на державному рівні. Ми говоримо про те, що сьогодні обов’язково маркери гендерної чутливості мають бути включені до програм підвищеної кваліфікації всіх державних співробітників. Ми говоримо про необхідність проведення тренінгів на постійній основі.

Раніше будь-яку гендерно-правову експертизу здійснювали співробітники Міністерства юстиції, з минулого року цю експертизу може здійснювати навіть спеціаліст районної державної адміністрації. Також представники з будь-якого Міністерства з будь-якого питання. Такий акт вже з висновком гендерно-правової експертизи потрапляє до Міністерства юстиції. Тобто наскільки буде гендерно-чутливим спеціаліст кожного структурного підрозділу, тим якісніший документ надійде до Мінюсту, а потім або до Кабміну, або до Верховної Ради на затвердження.

Лариса Денисенко: Чи може політикиня чи політик, проектуючи той чи інший нормативний акт, дозволити собі робити висновок стосовно того, чи гендерно збалансований цей акт, чи ні? Або краще звернутися до фахівчині чи фахівця?

Катерина Бороздіна: Залучати експертів, звичайно, можна, і інколи навіть доречно. Але якщо ми говоримо про політиків, то при формуванні нормативного акту воно зобов’язані сам і здійснювати таку гендерно-правову експертизу.

Лариса Денисенко: Чи будуть передивлятися бодай основні акти, ухвалені вже і діють не один рік, на предмет гендерно-правової експертизи, чи це стосується актів, які плануються лише до творення?

Катерина Бороздіна: Порядок проведення гендерно-правової експертизи передбачає як експертизу чинного законодавства, так і проектів нормативно-правових актів. Щодо чинного законодавства, то цю експертизу здійснює виключно Міністерство юстиції України, але на підставі запитів, які надійшли до нього або від міністерств, або інших державних органів. Тобто фактично аналіз і перегляд чинного законодавства залежить від суб’єктивної точки зору представників інших державних органів, які нададуть перелік державних документів, які треба проаналізувати. Міністерство юстиції зробить висновок і надасть рекомендації. Але, на жаль, провести всю експертизу чинного законодавства дуже важко. Проте якщо ми всі будуть свідомі і стикнулися в житті з якоюсь дискримінаційної нормою в якомусь нормативно-правовому акті, ми як громадяни можемо також звертатися до Міністерства юстиції з проханням провести гендерно-правову експертизу, щоб виправити дискримінаційний дисбаланс.

Лариса Денисенко: Як може відбуватися сама процедура виправлення?

Катерина Бороздіна: На цьому етапі нам також ще працювати і працювати, але на сьогодні в порядку проведення гендерно-правової експертизи зазначено, що в разі, якщо Міністерство юстиції виявляє в чинному нормативно-правовому акті будь-які дискримінаційні норми, такий висновок направляється як розробнику такого нормативно-правового акту, так і урядовій Уповноваженій з питань гендерної політики. Чому? Є такі випадки, коли статті з висновками, що вони є дискримінаційно несбалансованими, так і залишаються багато років невиправленими. Тобто впливу на те, щоб змусити це зробити, на сьогодні немає. Але з минулого року цей механізм посилений тим, що такий висновок направляється ще урядовій Уповноваженій з питань гендерної політики, утримуючи висновок від неї, буде простіше впливати на процедуру виправлення.

Лариса Денисенко: Чи є підставою наявність такого висновку для подальшого оскарження тієї чи іншої норми, яка безпосередньо порушує права і свободи людини, в судовому порядку?

Катерина Бороздіна: Законодавчо такого не прописано, але це випадок, що є можливість доказової бази, що саме через норми цієї статті були порушені права жінки або чоловіка, я думаю, що пробувати звертатися до суду з оскарженням цієї статті, не заборонено. Хоча я і не можу згадати такого прикладу за останні роки, але ми всі маємо знати про свої права і їх відстоювати.

Лариса Денисенко: Коли людина починає проектувати закон або інший нормативний акт, на що варто звертати увагу, щоб він був гендерно збалансований?

Катерина Бороздіна: В першу чергу, необхідно зрозуміти, на кого саме буде впливати цей нормативно-правовий акт. Коли ми виокремимо цю цільову групу і спробуємо, наприклад, розібратися щодо статистичних кількісних показників, наскільки ця сфера, якої стосується цей нормативно-правовий акт, буде зачіпати жінок, чоловіків, хлопчиків, дівчаток, одиноких татусів, одиноких матерів, осіб з інвалідністю, неповнолітніх тощо, нам буде простіше зрозуміти, які специфічні, культурні, економічні особливості є в кожній з цих підгруп, щоб ми змогли їх не забути. Ми маємо говорити не тільки про практичні потреби жінок або чоловіків, а й про стратегічні, довготривалі – вирішить питання на рік-п’ять-десять, щоб права жінки і чоловіка були рівними.

Завдання держави – забезпечити рівність жінок і чоловіків, тому і гендерно-правова експертиза, і навчання проводити таку експертизу наразі є дуже важливим і актуальним.


Джерело: Громадське радіо 22 липня 2019


Тегигендерна рівність,   гендерна нерівність,   права жінок

НАШІ ПРОЕКТИ

Гендерний Моніторинг Виборів Голів та Рад ОТГ за 2015-2017 рр.

Аналітичний звіт «Гендерний моніторинг виборів голів та рад ОТГ» розкриває кількісний і якісний аналіз гендерного виміру перших виборів до ОТГ, а саме: аналіз кількісного представництва жінок і чоловіків серед кандидатів у сільські, селищні та міські ради ОТГ, тенденції участі жінок у якості кандидаток до рад та голів ОТГ, гендерний склад рад ОТГ та обраних голів ОТГ, інтерв’ю з кандидатками 60 ОТГ на голів та у склад рад ОТГ. Збірник містить висновки та рекомендації щодо посилення ролі й участі жінок у політичному житті.
 

Альтернативна доповідь по виконанню України конвенції щодо дискримінації жінок

 

Внутрішня політика Жіночого консорціуму України з захисту дітей

Жіночий консорціум України прагне забезпечити захист усіх дітей, з якими ми працюємо. Ми прагнемо просувати права дитини, включаючи участь дитини в питаннях, які стосуються її інтересів. Саме тому Жіночий консорціум України розробив внутрішню політику захисту дитини, аби впевнитись, що всі працівники та волонтери, які контактують з дітьми, не порушували їх прав.
 

Дослідження Громадської Думки з Питань Участі Жінок у Політичних Процесах

Дане дослідження допомагає знайти відповіді на деякі з цих запитань та демонструє, що саме з приводу політичної участі жінок думають громадяни і громадянки, та які подальші кроки потрібно здійснити для того, щоб заявлена в Конституції України стаття 24 щодо надання жінкам і чоловікам рівних прав і можливостей була реалізована.